Чого не вистачає запорізьким громадам, щоб створити дієві органи самоорганізації населення?

Чим відрізняються органи самоорганізації населення від громадських організацій? Які повноваження мають за законодавством? Як створити вуличний, квартальний або сільський комітет? І головне: які вигоди від цього отримають мешканці та громада загалом? Відповіді на ці питання шукали разом з активними жителями Чернігівської та Широківської громад.

Органи самоорганізації населення – представницькі органи, що створюються жителями, які проживають на законних підставах на території села, селища, міста або їх частин, для вирішення окремих питань місцевого значення. Це будинкові, вуличні, квартальні комітети, комітети мікрорайонів (районів) у містах, а також сільські, селищні комітети. Їхня діяльність регулюється Законом України «Про органи самоорганізації населення».

Щоб краще розібратися з тим, що ж таке органи самоорганізації населення та чи реально створити їх у молодих запорізьких громадах, ми запросили на допомогу аналітикиню ВГО «Асоціація сприяння самоорганізації населення» Марію Дзюпин (м. Львів) – і разом з нею завітали в гості до Чернігівської та Широківської ОТГ. Обидві громади беруть участь у проєкті «Зміцнення демократичного врядування». Місцеві жителі зацікавилися створенням ОСН, тож для них 27 і 28 серпня в смт Чернігівка та селі Широке відповідно відбулися тематичні семінари. Під час цих зустрічей ми змогли більше зрозуміти проблемний контекст кожної з партнерських громад.

Ініціативна група Чернігівської ОТГ уже декілька місяців вивчає досвід роботи органів самоорганізації населення в інших громадах. 

Про ОСН її лідерки Інна Дейнега, Світлана Саєнко, Людмила Похилько дізналися під час тренінгів проєкту «Зміцнення демократичного врядування» та загорілися бажанням створити «пілотні» вуличні комітети в своїх населених пунктах. У липні разом з однодумцями вони розпочали інформаційну кампанію: поширили листівки, поспілкувалися з сусідами, зробили розсилки в месенджерах, запросили всіх зацікавлених на семінар у Чернігівку. Тема самоорганізації знайшла відгук серед чернігівчан, про що свідчить і кількість учасників зустрічі, і кількість запитань до спікерки Марії Дзюпин.

Нині в громаді планують створити «на пробу» п’ять ОСН: у центральному смт Чернігівка та селах Богданівка, Замістя, Обіточне, Салтичія – саме їхні мешканці були присутні на зустрічі 27 серпня. Цю ініціативу підтримують в Чернігівській селищній раді й обіцяють надати максимальну підтримку для її успішного втілення. Роботу ініціативної групи координує завідувачка сектору організаційної роботи апарату селищної ради Альона Синєпольська – допомагає з вирішенням організаційних питань та інформуванням, регулярно долучається до робочих нарад. 

З квітня по червень Альона особисто побувала в усіх 40 селах Чернігівської громади, щоб поспілкуватися з мешканцями про місцеві проблеми й потреби, тож ситуацію в кожному населеному пункті знає не з чуток. На її думку, вирішення певної частини наболілих питань громади реально пришвидшити завдяки самоорганізації й активності самих жителів, а деякі проблеми і взагалі можливо подолати лише в співпраці селищної ради та громадськості. Ті самі ОСН здатні сприяти згуртуванню мешканців і покращенню їхньої взаємодії з місцевою владою.

Наявність у складі органу місцевого самоврядування людини, відповідальної за співпрацю з ОСН та іншими громадськими об’єднаннями, є важливим фактором успіху такої співпраці, – вважає Марія Дзюпин. Натомість часто ця робота недооцінюється в громадах і виконується формально або за залишковим принципом. З позитивних прикладів можна згадати досвід Балтської ОТГ Одеської області: у складі Балтської міської ради є окремий відділ розвитку громадянського суспільства. Його спеціалісти займаються, зокрема, впровадженням бюджету участі та координацією роботи ОСН.

У Широківській ОТГ уже декілька років як створені вуличні комітети в різних селах, які входять до складу громади. 

Ідеєю надихнулися в місті Тростянець, що на Сумщині, та спробували перенести її на свої території. На початку 2018 року перші вуличкоми з’явилися в селі Зеленопілля. За декілька місяців, улітку, зареєструвалися ще близько двох десятків вуличних комітетів, більшість з них у селі Широке. Проте досі не всі з них є активними.

Для спілкування з командою проєкту «Зміцнення демократичного врядування та львівською експерткою з теми ОСН зібралися близько 20 жителів і жительок сіл Широке, Ручаївка, Зеленопілля та Сонячне. Серед них – керівники діючих вуличних комітетів, активісти, старости. Учасники й учасниці заходу поділилися своїми думками: що ж необхідно для того, аби місцеві органи самоорганізації населення запрацювали на повну силу. Серед побажань і пропозицій, для прикладу, більш тісна взаємодія з представниками сільської ради, регулярні робочі зустрічі з фахівцями профільних відділів для обговорення проблемних питань, висвітлення роботи ОСН у місцевій газеті та на сайті Широківської громади.

Для посилення вуличних комітетів Широківській громаді необхідно зробити два найважливіші кроки: забезпечити постійну координовану співпрацю між вуличкомами і сільською радою та ухвалити програму підтримки ОСН. Це потрібно для того, щоб чітко визначити повноваження зареєстрованих вуличних комітетів і забезпечити можливість фінансування їхньої діяльності. А щоб налагодити горизонтальну співпрацю між активними жителями – доцільно створити раду вуличкомів. До речі, щоб перейняти досвід роботи такого органу, навіть їхати далеко не треба: координаційна рада голів комітетів мікрорайонів і рада голів вуличних комітетів діють у місті Бердянськ Запорізької області.

Не менш важливим є масове інформування і залучення мешканців громади, адже саме їхніх розуміння й участі часто дуже бракує керівникам вуличних комітетів. Для цього також необхідна злагоджена співпраця активної громадськості, лідерів думок та органів місцевого самоврядування.

Загалом же Широківська громада має значний потенціал для розвитку ОСН, адже сприяння громадській активності та створенню вуличних комітетів є одним з пріоритетів місцевої стратегії. Тут уже успішно діють консультативно-дорадчі органи, зареєстровані громадські організації, розвивається волонтерський рух, навіть запроваджено громадський бюджет. А це значить, що місцеві жителі готові до активної громадської участі та взаємодії.

Це залежить насамперед від того, наскільки органи місцевого самоврядування зможуть забезпечити передумови для їх діяльності: юридичні, фінансові, ресурсні. 

Для прикладу, щоб регулярно проводити робочі зустрічі чи збори мешканців, активістам банально необхідне приміщення. У випадку згадуваних вище Чернігівки чи Широкого це не є проблемою: тут за підтримки одного з донорів створені й обладнані громадські хаби. Проте в менших селах не завжди є відповідна інфраструктура.

Крім того, поточна діяльність ОСН потребує хоча б мінімального фінансування, що зможе покрити витрати на канцтовари, папір, друк тощо, та інформаційної підтримки (від улаштування дощок для оголошень у селах до висвітлення роботи ОСН на сайті громади). Без ухвалення відповідної програми підтримки ОСН, місцева рада просто не зможе виділити бюджетні кошти на все це.

Системний підхід місцевої влади до розвитку органів самоорганізації у свою чергу сприятиме підвищенню відповідальності очільників ОСН, запровадженню дієвих механізмів зворотного зв’язку, звітності, появі нових ініціатив.

З іншого боку, чи готові до такої відповідальності самі мешканці? Одне напевне: поки що всі можливості самоорганізації не до кінця усвідомлюються навіть найактивнішими з них. Особливо це стосується реєстрації ОСН зі статусом юридичної особи та використання цього інструменту для залучення зовнішнього фінансування, у т.ч. грантів, на реалізацію громадських ініціатив.

Проєкт «Зміцнення демократичного врядування» реалізується ГО «СТЕП» за підтримки National Endowment for Democracy
Авторка: Інна Стащук
Менеджерка проєкту