Інструменти громадської участі: де шукати і як вони працюють

Інструменти громадської участі дозволяють активним мешканцям і мешканкам впливати на ухвалення рішень у своїх громадах. Чи знали ви, що громадські слухання повинні проводитись у вашій громаді не рідше одного разу на рік? Чи проводяться вони насправді і, якщо так, чи залучають достатньо людей?

Право на використання основних інструментів участі гарантується Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні» (місцевий референдум, загальні збори громадян, місцеві ініціативи, громадські слухання, органи самоорганізації населення) та «Про звернення громадян» (звернення, електронні петиції).

Чому це важливо?

Об’єднані територіальні громади (особливо створені на базі сільських рад) мають дуже обмежений досвід щодо використання різних форм залучення громадян до ухвалення рішень та консультацій з громадськістю.

Мешканці/ки таких громад, як правило, не звикли до активної участі у формуванні місцевої політики, навіть попри те, що явка на виборах у сільській місцевості буває вищою, ніж у містах. У період між виборами вплив громадян є незначним, переважно через необізнаність зі своїми правами та можливостями такого впливу.

[Проблема] Недостатня активність мешканців. І влада не надто зацікавлена, не просуває ці інструменти. Але такі інструменти є – і за наявності бажання і цілеспрямованості їх можна використовувати. Всі консультації проводяться переважно як електронні або із залученням «зручної» громадськості. (Учасниця проєкту «Зміцнення демократичного врядування» про ситуацію в своїй громаді.)

Сайти більшості місцевих рад містять мінімально необхідний (і переважно формальний) опис інструментів громадської участі. Зазвичай така інформація доступна в окремих розділах сайту, проте на практиці до неї звертаються небагато зацікавлених громадян. Якщо ці документи розміщені серед рішень ради, разом з сотнями й тисячами інших документів, то знайти їх буде практично неможливо.

Інформування про можливості впливу на ухвалення рішень, популяризація різних інструментів участі, збільшення критичної маси активних мешканців/ок – важливе завдання для громадських організацій, які працюють на місцевому рівні.

На що звернути увагу?

Статут по суті є головним документом територіальної громади, що розробляється на основі Конституції України та в межах Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» з метою врахування історичних, національно-культурних, соціально-економічних та інших особливостей здійснення місцевого самоврядування.

Статут громади – важливий документ, в якому мають бути ретельно прописані механізми громадської участі, передбачені чинним законодавством.

Українське законодавство не зобов’язує громади приймати свої статути. Разом з тим, у 2019 році за ініціативи Мінрегіону були розроблені Методичні рекомендації щодо створення Статуту територіальної громади, а також зразки документів, які дозволяють організувати участь громадян у вирішенні питань місцевого значення.

При аналізі Статуту громади, інших нормативних та інформаційних передумов громадської участі варто звернути увагу на такі моменти:

  • Якщо громада (місто/смт/село) має затверджений Статут, чи є він оприлюдненим на сайті ОМС?
  • Чи містить Статут громади окремі положення про застосування різних інструментів місцевої демократії (механізмів участі) відповідно до Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» та інших нормативно-правових актів?
  • Чи процедури реалізації механізмів участі, описані в Статуті, є чіткими й прозорими, чи враховують вони особливості громади?
  • Чи затверджені органом місцевого самоврядування окремі положення (порядки, правила) про місцеві ініціативи, про громадські слухання, про електронні петиції та ін.?
  • Чи оприлюднені повні тексти відповідних нормативно-правових актів на сайті громади в доступному місці та в зручному для ознайомлення форматі?
  • Чи отримують мешканці/ки громади інформацію про можливості участі у заходах, на яких попередньо обговорюються проєкти рішень ОМС, результати їх виконання та різні важливі питання місцевого розвитку?
  • Чи достатньо наявних заходів та практичних інструментів участі громадян у процесах ухвалення рішень? Чи є вони дієвими (ефективними)? Чи впливають реально громадяни на ухвалення рішень?

Аналогічне оцінювання доречно буде провести для всіх механізмів участі, що запроваджені в вашій громаді. При цьому варто звернути увагу як на наявні нормативні документи, затверджені ОМС, так і на реальну практику використання доступних інструментів участі. Для оцінки ефективності їх застосування рекомендуємо під час аналізу звернути увагу на таке.

Громадські слухання

  • Чи затверджене рішенням ради окреме положення (порядок, правила) про проведення громадських слухань? Чи розміщене воно на сайті ОМС?
  • Чи містить сайт ОМС додаткову інформацію (роз’яснення) для ініціаторів та учасників громадських слухань?
  • Чи розміщуються завчасно на сайті ОМС оголошення про громадські слухання, чи подається інформація про результати?
  • Чи обізнані з цим інструментом мешканці/ки громади, чи беруть активну участь у громадських слуханнях? Чи готують та вносять свої пропозиції, цікавляться результатами, обговорюють їх після проведення?
  • Чи проводились у вашій громаді громадські слухання з питань формування та використання бюджету, земельних, екологічних та ін. протягом останнього року? Як часто і скільки людей в них брали участь? Які їхні результати?

Електронні петиції

  • Чи затверджене рішенням ради окреме положення (порядок, правила) про електронні петиції? Чи розміщене воно на сайті ОМС?
  • Чи є на сайті ОМС сервіс для подання електронних петицій або посилання на відповідний зовнішній ресурс (банер чи лінк на видному місці)?
  • Чи обізнані з цим інструментом мешканці/ки громади? Чи вони створюють і підтримують електронні петиції, чи відстежують результати розгляду та виконання ухвалених рішень?
  • Чи були органом місцевого самоврядування розглянуті питання та ухвалені рішення на основі поданих електронних петицій протягом останнього року? Чи поінформовані про це громадяни?

Громадські (публічні) консультації

  • Чи затверджене рішенням ради положення (порядок, правила) про проведення громадських (публічних) консультацій? Чи розміщене воно на сайті ОМС?
  • Чи є на сайті ОМС додаткова інформація (роз’яснення) для ініціаторів та учасників громадських (публічних) консультацій?
  • Чи розміщуються завчасно на сайті ОМС оголошення про консультації, чи є інформація про результати?
  • Чи обізнані з цим інструментом мешканці/ки громади? Чи беруть вони активну участь у консультаціях, чи готують і вносять пропозиції, цікавляться результатами та рішеннями?
  • Чи проводились протягом останнього року громадські (публічні) консультації з різних важливих для громади питань? Чи були враховані отримані пропозиції від громадськості під час ухвалення рішень?

Що варто зробити?

  1. Насамперед варто знати законодавство та місцеві нормативно-правові акти. Доцільно мати посилання або копії відповідних документів у «бібліотечці» громадської організації (з інформацією про дату й номер рішення ради – для місцевих положень, правил, порядків).
  2. Знати, в яких розділах на сайті ОМС публікуються оголошення про громадські слухання, громадські обговорення, публічні консультації. Регулярно відстежувати такі повідомлення, поширювати їх на власних ресурсах.
  3. Подбати, щоб ці документи були відомі громадськості. Якщо на сайті ОМС немає інформації про затверджені документи або їх складно знайти, ви можете подати відповідний запит. Також через звернення громадян або шляхом проведення адвокаційної кампанії ви можете домогтися від органу місцевого самоврядування публікації відповідної інформації та документів.
  4. Користуватися своїм правом на участь: відвідувати громадські слухання і консультації, подавати електронні петиції та звернення. Відстежувати подальші події та рішення. Розповідати мешканцям про результати їхньої участі або неучасті.
  5. Інформувати, пояснювати, навчати. Жодний інструмент громадської участі не запрацює… без участі громадян. Інформування мешканців може бути одним із напрямків поточної роботи вашої організації або окремим проєктом, для якого можна навіть залучити грантове фінансування.
  6. Залучати інших до участі у житті громади. Чим більше мешканців/ок вашої громади зацікавиться своїми правами і можливостями впливу для їх реалізації, тим більша вірогідність того, що проблемні питання почнуть вирішуватись в інтересах людей. Тому, збираючись на чергові громадські слухання чи публічну консультацію, не забудьте запросити з собою хоча б членів вашої родини, сусідів, друзів, колег. А подаючи електронну петицію, запропонуйте її підписати, як мінімум, тим людям, яких ви особисто знаєте і які небайдужі до вирішення порушеного вами питання.

Де дізнатися більше?

Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» (редакція від 07.06.2020 року).

Закон України «Про звернення громадян» (поточна редакція від 01.01.2020 року).

Методичні рекомендації щодо розробки Статуту територіальної громади (2019).

ТОП-5 видань про інструменти громадської участі у прийнятті рішень (публікація на сайті Центру політичних студій та аналітики ЕЙДОС).

Довідник громадського активіста (розділ «Вплив на владу») Українського незалежного центру політичних досліджень.

Добрі практики

Приклади використання електронних петицій та інших е-сервісів можна переглянути в аналітичному звіті, що підготовлений за результатами дослідження доступних е-сервісів 700+ громад (проєкт «Е-громада: електронні сервіси в ОТГ»). Також на сайті Центру розвитку інновацій доступні окремі звіти для різних областей України.

Добрі практики публічних консультацій у громадах Польщі та України описані в публікації «Без мешканців не вдасться», що підготовлена експертами Фундації ПАУСІ.

Публікація є частиною серії методичних матеріалів «Можливості для участі. Оцінюємо та посилюємо потенціал місцевих громад до розвитку громадянського суспільства». Підготовлена командою проєкту «Зміцнення демократичного врядування», що реалізується ГО «СТЕП» за підтримки National Endowment for Democracy.

Ілюстрація обкладинки: crello.com. У тексті використані світлини з архіву проєкту.

Віталій Лисенко
Експерт проєкту
Інна Стащук
Менеджерка проєкту