Спалювати суху рослинність заборонено відповідно до чинного законодавства України

Традиційно навесні люди масово спалюють суху траву, листя, очерет, що наносить величезну шкоду довкіллю. Чому ця практика є також небезпечною для нашого здоров’я? Чи вважається вона правопорушенням? Як боротися з відкритим спалюванням і як захистити себе? Читайте першу частину консультації.

Наскільки серйозними для довкілля і здоров’я є такі спалювання?

Спалювання сухостою забруднює повітря, а розведені навмання багаття призводять до неконтрольованих масштабних пожеж і значних збитків. Та найбільше турбує те, що такі стихійні весняні підпали можуть призвести до загорянь будинків, перетворившись на стихійне лихо. Самовільне спалювання листя та сухої трави становить загрозу для людського здоров’я, адже листя, що тліє без доступу кисню, виділяє хімічні сполуки, здатні викликати у людини різні захворювання, зокрема рак.

До складу диму від спаленого листя входять: пил, оксиди азоту (NO), важкі метали, канцерогенні сполуки бензапіренів та чадний газ (СО). 1 тонна тліючого листя прирівнюється до 30 кг чадного газу. Рівень чадного газу біля тліючої купи листя так само високий, як і на міській вулиці з інтенсивним рухом. Моноокисел вуглецю (він же чадний газ) – дуже отруйний, оскільки надзвичайно легко зв’язується гемоглобіном крові, блокуючи доставку кисню до тканин організму. Серце починає працювати з вищим навантаженням, що посилює ризик загострення захворювань серця. У спаленому смітті на додачу обов’язково знайдуться штучні сполуки, що при горінні виділяють смоги формальдегідів, акролеїн, ціаніди, діізоціанати та інших мутантів періодичної системи хімічних елементів.

Постер проєкту-челенджу «Не пали – компостуй», що реалізується Лабораторією інноваційного розвитку ПРООН в Україні та Центром розвитку інновацій за підтримки Міністерства енергетики та захисту довкілля України

Випалювання рослинності також призводить до руйнації ґрунтового покриву та його збідніння. Вогонь знищує насіння й коріння трав’янистих рослин, пошкоджує нижні частини дерев і кущів та верхні частини їхнього коріння. При стихійному спалюванні трави вогонь може охопити великі території та спричинити знищення диких рослин і тварин. Крім того, існує загроза лісових пожеж і займання житлових будинків, а також короткого замикання, якщо поблизу проходять високовольтні лінії електропередачі.

Варто знати! Законодавство для протидії спалюванням

Наразі почне діяти Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою збереження довкілля (щодо посилення відповідальності за дії, спрямовані на забруднення атмосферного повітря та знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу)» № 556-ІХ, яким внесені зміни:

– до статей 77 та 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) – штраф за порушення вимог пожежної безпеки в лісах становитиме від 90 до 270 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пошкодження лісу внаслідок необережного поводження з вогнем, що призвело до виникнення лісової пожежі, каратиметься штрафом у розмірі від 270 до 900 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Самовільне випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із природною рослинністю або її залишків та опалого листя на земельних ділянках, у смугах біля автомобільних доріг і залізниць та у парках тягне за собою штраф у розмірі від 180 до 360 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

– до статей 241 та 245 Кримінального кодексу України, згідно з якими штрафи за забруднення атмосферного повітря шкідливими для життя, здоров’я людей або для довкілля речовинами тепер становитимуть від 1800 до 3600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, а також сухих дикорослих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загально небезпечним способом штрафи зростають до 5400-9000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

надано право адміністративним комісіям при виконавчих органах міських, сільських, селищних рад розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, статтею 77-1 КУпАП. Посадові особи вказаних суб’єктів наділяються повноваженнями щодо складання протоколів про адміністративні правопорушення за самовільне випалювання рослинності.

За порушення, передбачені ст. 52 та 82 КУпАП відповідно до ст. 242-1 КУпАП, право розглядати справи та притягати до відповідальності мають відповідні органи державної екологічної інспекції.

За порушення ст. 152 КУпАП (Порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів) уповноважені притягати до адміністративної відповідальності відповідна адміністративна комісія при виконавчому комітеті сільської, селищної, міської ради та відповідні виконавчі комітети.

Вимоги до змісту протоколу про адміністративне правопорушення визначені ст.256 КУпАП. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; за наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз’яснюються її права і обов’язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» у межах проекту «Впровадження системи безоплатної правової допомоги та посилення правових можливостей мешканців Широківської громади». Матеріал відображає позицію авторів і необов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду «Відродження».