Стратегічне планування розвитку громад: практики залучення

Триває проєкт «Зміцнення демократичного врядування. Стратегії для людей», в межах якого ГО «СТЕП» допоможе громадам Східної України запровадити систему партисипативного моніторингу виконання стратегій розвитку.

Коротко про дослідження

Впродовж травня представники/ці органів місцевого самоврядування партнерських громад мали змогу дослідити рівень публічності, прозорості та інклюзивності реалізації стратегій розвитку. Для цього ми запропонували їм оцінити досвід громади за п’ятьма блоками критеріїв (від 0 до 4, де 4 – найвищий бал, коли описана  ситуація повністю відповідає фактичному стану речей, що може бути підтверджено документами або публікаціями). Максимальна оцінка за кожним блоком – 20 балів.

Мета самооцінювання – отримати інформацію про рівень прозорості процесів розроблення, впровадження і моніторингу стратегій, а також про форми залучення громадян до ухвалення рішень. Його результати та додаткові документи, надані представниками/цями громад або розміщені в відкритих джерелах, були опрацьовані командою проєкту та використані для формування рекомендацій.

У цій та наступній публікаціях ми поділимось деякими висновками з нашого дослідження, а також прикладами й практиками з досвіду громад-партнерів. Отже, як розробляються і виконуються місцеві стратегії, і чи є в них місце для людей?

Критерій 1. Залучення до роботи над стратегією

Перший критерій, за яким ми пропонували оцінити досвід громади, – залучення громадськості на етапі розроблення стратегії.

  • Наскільки публічним і відкритим був процес стратегічного планування? Як проходили засідання робочої групи?
  • Як були виявлені та враховані потреби мешканців/ок при підготовці стратегії?
  • Чи мали мешканці/ки різних населених пунктів у складі громади долучитись до планування та пріоритезації цілей, завдань, заходів стратегії?
  • Як проводилось публічне обговорення стратегії?

Одразу зазначимо, що молоді українські громади мають більший досвід саме в залученні мешканців/ок на етапі підготовки стратегії. Це обумовлене методологією стратегічного планування, що зазвичай передбачає різні форми участі громадськості (опитування, фокус-групи, громадські консультації, збір ідей проєктів тощо), а також  консультативною допомогою, яка надається громадам з боку програм міжнародної технічної допомоги. Залучені екперт/ки не лише допомагають забезпечити партисипацію, але й контролюють належне виконання цієї умови співпраці.

В результаті, за критерієм залучення всі громади, що проходили самооцінювання, мають найвищі показники. Середня самооцінка – 15 балів.

Форми залучення громадян на цьому етапі типові, залежно від методології стратегічного планування. Серед наших партнерів були дві великі групи громад:

  • які отримували консультаційну допомогу регіональних підрозділів Центру розвитку місцевого самоврядування (методологія, запропонована Програмою для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку «U-LEAD з Європою»);
  • які працювали з експерт/ками Фонду розвитку місцевої демократії (партисипативна модель стратегічного планування FRDL, Програма DOBRE).

Загалом ці дві методології мають дуже незначні відмінності в підході до організації процесу розроблення стратегії та залучення громадськості.

Практики та проблеми залучення

Типові практики залучення мешканців/ок громад на етапі розроблення стратегій:

  • оприлюднення оголошень про початок формування робочої групи та запрошення увійти до її складу;
  • створення сторінок (груп) у фейсбуці «Розробка стратегії NN громади»;
  • проведення конкурсу дитячих малюнків на тему бачення майбутнього громади;
  • фокус-групи за участі представників/ць освіти, культури, спорту, бізнесу;
  • збір ідей проєктів до стратегії та їх публічна презентація;
  • подання пропозицій до стратегії через старост, які входять до складу робочої групи;
  • громадські обговорення проєкту стратегії (громадські слухання);
  • публічне обговорення проєкту стратегії шляхом розширеного засідання представників апарату, активістів, депутатів, працівників закладів і установ громади.

Водночас під час опрацювання результатів самооцінювання та аналізу вебсайтів громад ми виявили деякі типові проблеми:

  • частини документів, що стосуються процесу розроблення стратегій, немає в публічному доступі;
  • відсутні публікації про різні етапи роботи над стратегією і залучення громадськості;
  • відсутня інформація про конкретні пропозиції, подані громадськістю, та їх врахування в проєкті стратегії;
  • відсутність зворотного зв’язку після проведених опитувань (мешканці лишаються непоінформованими про узагальнені результати);
  • формальний підхід до публікації оголошень, опитувальників, запрошень до співпраці (опубліковане – ще не значить прочитане);
  • при поширенні оголошень чи запрошень на офіційній фейсбук-сторінці громади такі дописи збирають дуже мало реакцій, тож реальне охоплення та ефективність такого інформування залишаються сумнівними;
  • документи та важлива інформація про стратегію не зберігаються при перенесенні сайту громади на іншу вебплатформу;
  • добрі практики всередині самої громади не завжди передаються наступникам при зміні керівників або фахівців, які відповідають за впровадження стратегії.

Досвід

У Покровській селищній ТГ на етапі підготовки стратегії відбулась серія зустрічей та розмов з керівниками і працівниками різних закладів, установ, підприємств громади – загалом 24 заходи. Ця діяльність дозволила робочій групі й залученим експертам детально дізнатись про проблеми і потреби кожної галузі. Крім того, під час обговорення стратегії відбулись громадські консультації в 4 різних населених пунктах громади – смт Покровське та селах Андріївка, Коломійці, Новоолександрівка.

До речі, мешканці/ки Покровської громади мають змогу долучатись до впровадження й актуалізації стратегії через подання пропозицій до плану дій.

До розроблення стратегії Роганської селищної ТГ були активно залучені студент/ки Харківського національного аграрного університету, що розташований на території громади. Відповідно, тут найбільша частка залученої молоді в порівнянні з іншими громадами, чиї стратегії ми розглядали.

Розівська селищна ТГ взялась за розробку стратегії на початку 2020 року, встигла провести перше засідання робочої групи в лютому – і розпочалась пандемія. Подальші зустрічі робочої групи відбувались онлайн, як і громадське обговорення проєкту стратегії: мешканці/ки могли подати свої пропозиції у письмовому вигляді в селищну раду або надіслати на електронну адресу. Оголошення про це розмістили на сайті та фейсбук-сторінці громади. Втім, попри те, що пропозиції приймались впродовж цілого місяця, жодних доповнень чи змін до проєкту від громадськості не надійшло.

Проєкт «Зміцнення демократичного врядування» реалізується ГО «Стратегії і технології ефективного партнерства» (ГО «СТЕП») за підтримки National Endowment for Democracy.

Інна Стащук
Менеджерка проєкту
Віталій Лисенко
Експерт проєкту