«Те, що неможливо виміряти, неможливо й покращити», або Що там з моніторингом стратегій у громадах? (Частина 2)

Моніторинг – важлива складова стратегічного процесу в громадах. Без нього годі й уявити повноцінне кероване впровадження місцевих стратегій. Тим не менш усталених практик моніторингу в громадах досі немає. Чому і як має бути в теорії – читайте першу частину статті.

А що ж на практиці?

На сьогодні більшість громад не мають реального досвіду моніторингу стратегій та публічного звітування про його результати. А там, де моніторинг проводиться, майже не беруться до уваги показники розвитку, визначені в тих самих стратегіях.

Є ще нюанс: отримані результати не виходять за межі профільних відділів. Часто про них не знають навіть працівники інших структурних підрозділів ОМС і депутати, не те що мешканці.

З десяти громад-учасниць проєкту тільки дві мають досвід проведення моніторингу стратегій – це Васильківська ТГ та Покровська ТГ Дніпропетровської області.

Обидві громади успішно співпрацювали з масштабною донорською програмою підтримки децентралізації та розробили свої стратегії за допомоги польсько-українських експертів. Залучені консультанти допомагали і з моніторингом виконання запланованих заходів з розвитку. Відповідні звіти оприлюднені на сайтах громад.

Коментар команди Покровської ТГ на тренінгу з моніторингу

У Васильківській селищній раді моніторингом займається комітет з управління реалізацією стратегії (КУРС). Його засідання навіть висвітлюються на сайті громади, зокрема й ті, на яких розглядаються результати моніторингу.

У Покровській громаді за моніторинг відповідає робоча група, яка й працювала над стратегію розвитку. Здійснюється він щорічно, а результати навіть висвітлювались у місцевій газеті.

Проте навіть в цих досвідчених громадах відзначають, що населення не знає про стратегію, з недовірою ставиться до влади і можливого діалогу з нею.

А сам моніторинг не враховує індикатори, що визначені в стратегіях.

Які ще індикатори?

У серпні команди партнерських громад взяли участь у дводенному тренінгу «Публічний моніторинг стратегій», що відбувся в місті Запоріжжі. Чи не найскладнішою частиною тренінгової програми виявилась робота з індикаторами.

З вихідної анкети учасників тренінгу.

Правильно визначені та регулярно відстежувані індикатори важливі для розуміння динаміки досягнення чи недосягнення цілей стратегії. Чи є таким індикатором, наприклад, кількість створених молодіжних просторів у громаді, якщо ми говоримо про цілі розвитку молодіжної політики або підвищення громадської активності молоді? Здавалось би, так. А якщо в ці простори не ходить молодь або в них не відбувається жодних заходів з ініціативи молодих мешканців/ок громади?

Відтак показником радше буде кількість заходів, ініційованих молоддю, чи кількість реалізованих молодіжних проєктів, підвищення рівня задоволеності молодих людей можливостями дозвілля в селі, чи навіть збільшення частки молоді серед учасників/ць громадських обговорень.

Через те, що робота з індикаторами була виконана формально при написанні стратегії, зараз громадам треба переглянути вказані показники розвитку: наскільки вони є прийнятними для цілей моніторингу.

Сам же моніторинг стратегій нині стоїть на порядку денному для громад, що беруть участь у проєкті «Зміцнення демократичного врядування». Насамперед тому, що майже всі вони зіткнулись з потребою актуалізації стратегічних документів або розроблення нових планів дій до стратегій. І братись за цю роботу доцільно, спираючись на достовірну інформацію про поточний стан справ з реалізацією стратегії, що й дозволить прояснити моніторинг

З вихідної анкети учасників тренінгу.

Замість висновків

Коли моніторинг стратегії буде корисним та ефективним:

  1. Дані моніторингу чітко відповідають потребам цільової аудиторії і своєму призначенню (інформація змістовна, достатня, але не надмірна).
  2. Моніторинг проводиться систематично і ґрунтується на заздалегідь визначених індикаторах.
  3. Моніторинг допомагає виявити раніше не передбачені зміни, контексти, ризики, пов’язані з виконанням стратегії.
  4. Результати моніторингу (звітні дані) використовуються для коригування планів, проєктів, програм, стратегії.
  5. Моніторинг проводиться своєчасно, щоб інформація могла використовуватися для коригування планів, проєктів, програм, стратегії.
  6. Моніторинг проводиться із залученням широкого кола учасників/ць, включаючи основних зацікавлених осіб (це знизить витрати часу, сприятиме прозорості, взаєморозумінню, підвищить рівень відповідальності).
  7. Дані моніторингу призначені не тільки для керівників чи інших посадових осіб громади. Вони є зрозумілими та відкритими для різних зацікавлених сторін (цільових груп) — у громаді та за її межами.

Проєкт «Зміцнення демократичного врядування» реалізується ГО «Стратегії і технології ефективного партнерства» (ГО «СТЕП») за підтримки National Endowment for Democracy.

Інна Стащук
Менеджерка проєкту
Віталій Лисенко
Експерт проєкту