Інструменти участі, написання проєктів і медіаграмотність – чому навчають активних громадян на Харківщині

Вже третій рік завдяки фінансовій підтримці NED громадська організація «СТЕП» має змогу сприяти активним громадянам з малих міст і сільських громад у реалізації їхніх ініціатив, спрямованих на посилення місцевої демократії.

Так, протягом 2020 року ми допомогли реалізувати вісім мікропроєктів молодих громадських організацій, що працюють у селах, селищах і малих містах Запорізької, Дніпропетровської та Харківської областей. У липні двадцятеро активістів/ок успішно завершили онлайн-навчання та розробили плани місцевих ініціатив. Кожна партнерська організація отримала ресурсну й експертну підтримку для реалізації задуманих заходів, а також матеріали для інформаційних кампаній. Одним з цьогорічних пріоритетів у нашій роботі стала підтримка програм неформальної освіти для дорослих і молоді. Як приклад наводимо досвід колег з громад Харківщини.

З ким ми працювали?

Нашими партнерами в Харківській області були громадські організації «Спілка округів Водолажчини», «Фонд розвитку Борівської громади» та «Українська фундація розвитку молоді». Останню зареєстрували вже після старту проєкту, до її складу увійшли активістки й активісти Молодіжної ради Мереф’янської ОТГ. Саме завдяки активності цієї молодіжної команди Мереф’янська громада отримала відзнаку конкурсу «Кращі практики місцевого самоврядування 2019».

Проєктна діяльність всіх трьох організацій зосереджена на розвитку локальних громад. Цікавий досвід «Спілки округів Водолажчини»: попри те, що її лідер/ки навчаються та працюють у Харкові, ця команда зосереджує увагу на проєктах розвитку Нововодолазької ОТГ. Раніше організація долучилась до розробки туристичного бренда Водолажчини та реалізації Ініціативи «Громада, дружня до дітей та молоді».

Найбільший досвід активної роботи має «Фонд розвитку Борівської громади», що тривалий час існував як ініціативна група активних громадян. Офіційно організація зареєстрована в 2018 році й відтоді вже реалізувала масштабний проєкт з картування смт Борова, провела низку навчальних заходів для шкільної молоді та серію діалогових зустрічей і громадських консультацій «Коло Борова».

«Успіх – це заохотити людей до навчання, не вдаючись до адмінресурсу»

Команда «Спілки округів Водолажчини» ставила собі за мету підвищити обізнаність мешканців Нововодолазької громади про діяльність органів місцевого самоврядування – їх структуру, повноваження, відповідальність, а також зміни у виборчому законодавстві. Спочатку планувалось провести «живі» тренінги для двадцяти активістів/ок. Проте вже невдовзі місцеві координатори вирішили перевести більшу частину навчальної програми в формат вебінарів та долучити до їх проведення тренерів/ок із різних міст. Таке рішення, прийняте через несприятливу  епідеміологічну ситуацію на Харківщині, дозволило організаторам представити практики з інших областей України та зробити онлайн-навчання більш динамічним. Лише один тренінг – про підготовку та реалізацію громадських проєктів – провели офлайн.

В ході тренінгу «Інструменти впливу на владу» намітили декілька важливих питань, що можуть бути вирішені новою радою після місцевих виборів безпосередньо з ініціативи мешканців. А саме – зменшення кількості голосів, необхідних для впровадження ініціативи через е-петиції. Є намір підготувати відповідний лист та подати його до селищної ради.

Загалом навчальний курс пройшли п’ятнадцятеро представників/ць місцевих ГО, ініціативних груп, Молодіжної ради – більшість зареєструвались за підсумками інформаційної кампанії в фейсбуці та особистих запрошень. Адмінресурс навмисне не залучали. На думку координаторки проєкту Альони Мирошниченко, така кількість учасників/ць – добрий результат, тим більше що для організації це перший досвід проведення вебінарів. Важливо й те, що всі з них залишились задоволеними тематикою курсу та вибором тренерів.

«Важливо працювати з тими, хто може стати комунікаторами змін у громаді»

Перші місцеві вибори та, відповідно, повноцінне об’єднання Борівської селищної громади відбулись 25 жовтня 2020 року. «Фонд розвитку Борівської громади» в буквальному сенсі стояв у витоків створення ОТГ: ще минулого року ініціативна група борівчан, а серед них і фундаторка організації Валерія Гонтар, подала до Борівської селищної ради заяву про ініціювання добровільного обʼєднання Борівської територіальної громади та листи підтримки з підписами 50 жителів.

Реалізований тут проєкт – перший крок до створення інформаційно-просвітницького центру Борівської ОТГ. Цільовою групою навчання обрали бібліотекарів і працівників культури й освіти, адже саме вони здатні бути лідерами думок, допомогти комунікувати зміни на широку аудиторію. Навчальну програму склали тренінги на теми інструментів громадської участі та медіаграмотності.

…Повинна бути системна робота, співпраця з ОМС. Якщо навіть люди знають про деякі інструменти громадської участі, от як колективне звернення, але рішення приймалося не на їхню користь, це викликало зневіру і відразу до відстоювання свого голосу, своїх інтересів. Що з цим робити? Після створення громади «пробивати» запровадження всіх можливих інструментів участі і контролювати їх дію, популяризувати їх використання.

«Здивуванням для учасників/ць тренінгу була велика кількість відкритих ресурсів з даними, бюджети сільських рад, можливість це бачити в реальному часі», – ділиться спостереженнями координаторка проєкту Валерія Гонтар.

Щоб додатково проговорити перспективи майбутньої ОТГ в рамках проєкту відбулась діалогова зустріч «Наші маяки – є світло?». До заходу долучились активісти, освітяни, працівники сфери культури, які разом визначили можливі вектори розвитку новоствореної громади. Ці напрацювання планують використати при подальшому розробленні стратегії розвитку Борівської ОТГ.

«Навчати не написанню проєктів, а співпраці та можливості втілення власних ідей»

Лідерки організації «Українська фундація розвитку молоді» значно більше за інші команди співпрацювали з органами місцевого самоврядування. Їхня ініціатива була спрямована на популяризацію бюджету участі Мереф’янської ОТГ та залучення нових цільових груп до розроблення й подання громадських проєктів.

Для цього команда розробила тренінговий курс з проєктного менеджменту PMSchool та реалізувала його в співпраці з відділом міжнародних відносин та проєктно-інвестиційної діяльності виконавчого комітету Мереф’янської міської ради. Його слухачами стали старшокласники восьми шкіл громади, їхні батьки й вчителі. Вони взяли участь у чотириденному навчанні, отримали індивідуальні консультації з написання проєктів, презентували готові ідеї на пітчингу.

Учасники зазначали, що вони не відчували духу перегонів «яка школа краща», вони відчували спільну роботу, синергію та підтримку один одного. «Ми розуміли, що кожна школа має свої проблеми. У когось вони більші, у когось менші. Однак під час спільної роботи ми відчували, що можемо все разом подолати», – зазначила одна з учасниць навчання на останній рефлексії.

Під час навчальних заходів сформувались вісім команд – за кількістю шкіл. Кожна з них розробила власний проєкт для подання на бюджет участі. Але найбільшим досягненням проєкту координаторка Вероніка Чупріна вважає сформовану спільноту активних представників учнівського самоврядування, які виявили бажання до подальшої співпраці задля розвитку громади.

Перепони й перемоги громадянської освіти

Головним викликом для кожної організації, звісно ж, були обмеження, спричинені епідемією COVID-19, через що подекуди довелось змінити формат чи кількість заходів. Проте були й інші, менш очевидні труднощі.

Так, «Спілка округів Водолажчини» робила акцент на інформуванні в фейсбуці, проте зустрілась із тим, що модератори груп неохоче публікували дописи про просвітницькі заходи. Декілька разів доводилось писати особисто адміністраторам, щоб дозволили публікацію анонсу. З офіційних сторінок органів влади анонси заходів вдалось розмістити тільки в групі «Нововодолазька районна державна адміністрація».

У Боровій активіст/ки відзначили складнощі з опитуванням про інструменти участі: тема виявилась малозрозумілою або нецікавою для респондентів. А от організаторкам тренінгів PMSchool у Мереф’янській громаді довелось вносити певні корективи в хід проєкту, щоб врахувати інтереси й потреби його учасників. Це стосувалось насамперед оптимізації навчального графіку, проте були й інші цікаві зміни. Зокрема, на етапі написання заявок у навчальній групі виникла пропозиція об’єднатись у шкільні команди та розробляти проєкти для своїх навчальних закладів.

Що стосується досягнень: кожній організації вдалось залучити нових відвідувачів/ок на свої заходи, охопити цільові групи, з якими раніше не працювали або які не знали про можливості участі й впливу, а значить – і трохи збільшити кількість обізнаних, свідомих та активних громадян у своїх громадах.

Значна частина мешканців/ок громад на сьогодні просто не мають звички громадської участі – не знають про наявні можливості (а подекуди й не вірять в них) та не розуміють її доцільність. Інформування про можливості впливу на ухвалення рішень, популяризація різних інструментів участі, збільшення критичної маси активних мешканців/ок – важливе завдання для громадських організацій, які працюють на місцевому рівні.

Водночас на місцях все ще не вистачає систематичної просвітницької роботи, переходу від точкових ініціатив до сталих практик інформування, залучення, навчання. Потрібні місцеві центри громадянської освіти, які могли б впроваджувати програми для молоді й дорослих, а також популяризація такої діяльності серед мешканців. Такі проєкти пропонують чудовий простір для міжсекторної співпраці та мережування неурядових організацій, важливі для посилення громадянського суспільства та налагодження діалогу з владою.

Публікація є частиною публічного звіту за проєктом «Зміцнення демократичного врядування», що реалізується ГО «СТЕП» за підтримки National Endowment for Democracy. У тексті використані цитати учасниць і учасників проєкту, дані описових звітів партнерських організацій, а також фото, надані місцевими координатор/ками.