Простори можливостей: як громадські хаби, коворкінги та молодіжні центри сприяють згуртуванню й активізації населення

Продовжуємо серію публікацій про ініціативи, підтримані цього року в рамках проєкту «Зміцнення демократичного врядування». Ми вже писали про короткострокові програми неформальної освіти для громадян, реалізовані нашими партнерами на Харківщині. Цього разу розглянемо, як активні мешканці наповнюють новим змістом громадські простори і навпаки – як ці простори надихають активістів на нові смисли.

Про партнерів і партнерства

Одним з критеріїв, за яким ми визначаємо успішність локальних ініціатив проєкту «Зміцнення демократичного врядування», є залучення різних зацікавлених сторін до їх реалізації: налагодження співпраці між місцевою владою й активістами або ж всередині самого громадського сектору, широке залучення мешканців до заходів.

Досвід партнерських організацій «Платформа розвитку “Діалог. Дія. Добробут”» та «РадПортал – сучасне Радушне» цікавий тим, що обидві організації змогли отримати значну підтримку від громади для реалізації своїх проєктних ідей. При цьому йдеться про два різні підходи до розбудови партнерств. Так, у Чернігівці, де працює «Платформа розвитку», селищна рада готова сприяти ініціативам мешканців і створювати умови для роботи громадських організацій. Як наслідок, місцеві активіст/ки тісно взаємодіють з комунальним закладами, фахівцями структурних підрозділів, можуть розраховувати на їхню інформаційну й ресурсну допомогу. В свою чергу організація розробляє проєкти, спрямовані на розвиток громади, навчання мешканців, активізацію молодіжної роботи.

Натомість у Радушному команда «РадПорталу» обрала шлях співпраці з бізнесом і неурядовими організаціями. Завдяки  підтримці потужної мережі партнерів тут вдалось фактично з нуля створити новий молодіжний простір.

Від бібліохабу до центру громадської активності – досвід співпраці влади та громадськості в Чернігівці

Учнівська молодь і активіст/ки ГО «Платформа розвитку» вирішили об’єднати зусилля та реалізувати в Чернігівці пілотну «Школу самоврядування Open School». Ідею такої «школи» обговорювали ще рік тому під час розробки стратегії розвитку громади. Готовий стратегічний план навіть містить однойменний проєкт, що передбачає створення платформи неформальної освіти задля залучення мешканців до самоврядних процесів. Втім, систематичної діяльності за цим напрямом досі не було.

При цьому для втілення ідеї Чернігівська громада має майже всі можливості: є обладнане місце для заходів – сучасний бібліохаб, дієва громадська організація, власні кваліфіковані тренери, а також з десяток корисних партнерств, плюс – сприяння селищної ради. Про такі випадки кажуть: треба взяти і зробити, що врешті й вирішили місцеві активіст/ки.

За підтримки проєкту «Зміцнення демократичного врядування» команда «Платформи розвитку» провела серію різноформатних заходів на теми громадської участі: тренінги, громадські консультації, збори ініціативних груп. Кожний з цих заходів мав свою мету й аудиторію, що дозволило залучити мешканців різного віку, спробувати різні інструменти взаємодії, отримати певні показові результати.

Ми не хочемо зупинятися на досягнутому. У наших планах забезпечити постійне функціонування на базі бібліохабу осередку громадянської активності, де жителі з усіх куточків громади зможуть не лише вчитися новому, але й самі ініціювати різноформатні заходи.

Наприклад, за підсумками консультації на тему покращення громадських просторів у Чернігівці було зібрано 16 пропозицій від громадян до Плану соціально-економічного розвитку ОТГ. Збори ініціативної молоді пришвидшили процес офіційного створення Молодіжної ради в громаді. Найактивніші учасники й учасниці тренінгів про інструменти участі реалізували власні соціальні ініціативи. Попри карантинні обмеження та труднощі з транспортним сполученням, до заходів долучились не лише жителі Чернігівки, але й інших населених пунктів. Представники/ці різних сіл громади також увійшли до складу новоствореної Молодіжної ради.

Досвід проєкту команда планує використати для розроблення повноцінної програми «Школи самоврядування», яку можна реалізовувати на базі бібліохабу за підтримки селищної ради та партнерських громадських організацій.

Як з нуля створити неформальний простір для молоді: досвід активістів на Дніпропетровщині

Селище Радушне межує з містом Кривий Ріг, де й працює значна частина тутешніх мешканців. Як і в багатьох приміських населених пунктах, на території селища є базова соціальна інфраструктура: школа, садочок, бібліотека. А от додаткового майданчика для зустрічей, комунікації, творчого дозвілля молоді тут не було, доки місцеві активіст/ки не вирішили створити його власними силами.

Для того орендували приміщення, провели краудфандингову кампанію, залучили близько десяти партнерів, які допомогли коштами, будівельними матеріалами, меблями та технікою. Спільними зусиллями вдалось перетворити сільський будиночок на обладнаний молодіжний простір з кількома функціональними зонами для роботи, навчання й дозвілля. Напередодні Дня Незалежності на урочисте відкриття простору, що отримав назву ::4 крапки, зібрались більше п’ятдесяти гостей. Завітали також представники партнерських організацій і журналісти.

Розвитком простору повністю опікується місцева ГО «РадПортал – сучасне Радушне». Протягом вересня й жовтня тут відбулись тренінги «Можливості для активних», зустрічі Школи Відповідального Громадянина, панельна дискусія на тему створення ОТГ. За ініціативи мешканців розпочали  проводити «Психологічний клуб».

Громадський простір і надалі буде залучати людей, щоб стати центром ініціатив нашої громади. Молодіжний хаб будемо залучати до створення громадської ради. Будемо шукати можливості підтримки нашого проєкту мешканцями, підприємцями та грантовими програмами.

Заходи Школи Відповідального Громадянина

За два місяці інтенсивної роботи новий простір зацікавив мешканців. Дехто вже пропонує ідеї, які можна реалізувати тут: жіночий клуб, клуб людей похилого віку, клуб рукоділля. За підсумками неформальних зустрічей із радушнянською молоддю утворився молодіжний хаб «Майстерня Молодих Лідерів» – це спільнота активних дівчат і хлопців, які бажають долучатись до соціальних і волонтерських проєктів, навчатись новому та втілювати власні креативні ідеї.

Навіщо потрібні центри громадської активності?

У багатьох нових громадах, де місцева влада заохочує ініціативи мешканців, комунальні коворкінги, хаби, молодіжні центри поступово стають динамічними осередками  громадської активності. Такі простори створюються переважно на базі центрів дозвілля чи бібліотек, найчастіше в центральних населених пунктах, тут проводяться тренінги, семінари та інші заходи на теми громадської участі та співпраці.

Завдання центрів громадської активності (молодіжних просторів, хабів):

  • забезпечити інституційну сталість громадських ініціатив, створити інфраструктуру для розвитку громадянського суспільства на місцевому рівні;
  • надати жителям громади вільний, безкоштовний, зручний простір для громадських зустрічей, спілкування та спільної діяльності, змістовного дозвілля;
  • створити єдиний інформаційний простір для місцевих громадських організацій, органів самоорганізації населення, авторів і авторок проєктів бюджету участі та інших активних громадян.

У громадах, де вже запроваджено бюджет участі, жителі самі пропонують проєкти молодіжних хабів чи аналогічних майданчиків, і часто саме вони здобувають підтримку. Приміром, в тій же Чернігівській ОТГ за ініціативи авторів проєктів громадського бюджету з’явився шкільний молодіжний хаб у селі Богданівка. Є й успішні приклади розвитку таких просторів при громадських організаціях, наприклад, у Приморську, де активісти власними силами створили молодіжний центр «Портал».

Незалежно від форми власності, основне завдання таких громадських хабівсистемна робота з мешканцями, їх згуртування та залучення до змінотворчих процесів у громаді. Наявність таких просторів – важлива інфраструктурна передумова для розвитку громадянського суспільства в громаді.

Публікація є частиною публічного звіту за проєктом «Зміцнення демократичного врядування», що реалізується ГО «СТЕП» за підтримки National Endowment for Democracy. У тексті використані цитати учасниць і учасників проєкту, дані описових звітів партнерських організацій, а також фото, надані місцевими координатор/ками.