Отримання висновку судово-медичної експертизи: важливий крок до встановлення статусу особи з інвалідністю внаслідок війни

Для кого цей матеріал

Для цивільних осіб, які отримали поранення, контузію, каліцтво або інше ушкодження здоров’я внаслідок дії вибухонебезпечних предметів — зокрема ракет, мін, боєприпасів, касетних елементів чи їхніх уламків — і надалі оформлюють зв’язок інвалідності з таким ушкодженням. Для військовослужбовців та інших спеціальних категорій діють окремі процедури.

Важливо. Сам висновок судово-медичної експертизи (СМЕ) не надає статусу особи з інвалідністю внаслідок війни (ОІВВ). Він є важливою частиною доказового ланцюга: подія → ушкодження → лікування → наслідки для здоров’я → встановлення інвалідності → підтвердження її зв’язку з ушкодженням від вибухонебезпечного предмета.

Навіщо потрібна СМЕ?

СМЕ допомагає встановити характер, локалізацію, механізм утворення, орієнтовний час і ступінь тяжкості тілесних ушкоджень та оцінити, чи могли вони виникнути за заявлених обставин: від вибухової хвилі, уламків, дії боєприпасу, пожежі або руйнування конструкцій після обстрілу. Чим повніші медичні документи й матеріали про подію, тим менший ризик отримати загальний або неповний висновок.

Як пройти СМЕ?

Найбільш надійний шлях — у межах кримінального провадження:

  • подайте заяву до поліції про подію та доможіться внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР);
  • отримайте витяг з ЄРДР або принаймні номер кримінального провадження і контакти слідчого, дізнавача чи прокурора;
  • подайте письмове клопотання про залучення експерта та проведення СМЕ;
  • додайте копії медичних документів і попросіть долучити їх до матеріалів провадження та направити експерту;
  • після проведення експертизи з’ясуйте порядок ознайомлення з висновком або отримання його копії.

Клопотання потерпілого про проведення процесуальної дії слідчий, дізнавач або прокурор має розглянути не більше ніж за три дні та задовольнити за наявності підстав (стаття 220 КПК України).

Які документи підготувати?

Експерту матеріали офіційно направляє уповноважена особа у кримінальному провадженні. Потерпілому доцільно передати слідчому або прокурору:

  • первинні медичні документи, виписки зі стаціонару й амбулаторної картки;
  • висновки лікарів, протоколи операцій, довідки про лікування та реабілітацію;
  • результати КТ, МРТ, рентгенографії та інших обстежень, у т.ч. цифрові носії;
  • документи про дату, місце й обставини події: матеріали поліції, Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС), військової адміністрації або органів місцевого самоврядування (ОМС), фото, відео, відомості про свідків.

Не передавайте додаткові матеріали експерту неофіційно. Подайте їх слідчому чи прокурору з письмовим клопотанням про долучення до провадження та направлення експерту. Експерт досліджує надані матеріали, але не збирає докази самостійно.

Що повідомити про подію?

Послідовно зазначайте дату, час і точне місце події; вид обстрілу або вибухонебезпечного предмета; де ви перебували; що саме вплинуло на здоров’я; які симптоми виникли одразу; коли й де надано першу допомогу; яке лікування і реабілітацію проведено. Істотні розбіжності в датах, адресах або механізмі травмування потрібно пояснити та, за можливості, підтвердити документами.

Що перевірити у висновку СМЕ?

Перевірте, чи зазначено:

  • які медичні документи та інші матеріали досліджено;
  • повний опис, локалізацію і ступінь тяжкості ушкоджень;
  • механізм та орієнтовний час їх утворення;
  • чи відповідають ушкодження заявленим обставинам події;
  • відповіді на всі питання, поставлені експерту.

Якщо висновок неповний або незрозумілий, подайте клопотання про додаткову експертизу. Якщо він викликає обґрунтовані сумніви чи суперечить матеріалам справи, разом із юристом оцініть підстави для повторної експертизи, яку проводить інший експерт або інша комісія експертів.

Типові ризики

  • Немає первинних медичних документів або в них не зафіксовано обставин травмування.
  • До провадження не долучено важливі результати обстежень та документи про подію.
  • У різних документах суттєво відрізняються дата, місце чи опис події.
  • Експерту поставлено питання лише про тяжкість, але не про механізм ушкоджень.
  • Тривале звернення до лікаря або поліції не пояснено доказами.

Пізнє звернення або окрема неточність не означають автоматичної відмови. Однак причини потрібно пояснити та підтвердити медичними документами, показаннями свідків, фото-, відеоматеріалами чи офіційними довідками.

Короткий зразок клопотання

«Прошу залучити експерта та провести судово-медичну експертизу для встановлення характеру, локалізації, механізму утворення, орієнтовного часу та ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, отриманих мною внаслідок дії вибухонебезпечного предмета, а також відповідності цих ушкоджень обставинам події. Прошу долучити додані медичні документи до матеріалів кримінального провадження та направити їх експерту».

Збережіть копію клопотання та доказ його подання. У разі бездіяльності зверніться до процесуального керівника, керівника органу досудового розслідування або по правничу допомогу для оцінки можливості оскарження.

Висновок

Для цивільних осіб судово-медична експертиза є не формальністю, а важливою доказовою ланкою. Вона допомагає підтвердити зв’язок між ушкодженням здоров’я та конкретною подією війни.

Найкраща практична стратегія — з перших етапів фіксувати подію, лікування, кримінальне провадження та експертні висновки. Чим послідовніший доказовий ланцюг, тим менше ризиків під час розгляду документів уповноваженими органами.

Інформаційний характер матеріалу

Матеріал підготовано як загальну правову інформацію і не замінює індивідуальну консультацію. Порядок дій і перелік документів можуть відрізнятися залежно від обставин травмування, місця події, наявності кримінального провадження, медичних документів та категорії заявника.

Якщо вам потрібна консультація чи допомога у питаннях, пов’язаних отримання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни, ви можете записатися на онлайн консультацію до юриста за цим посиланням.

Цей інформаційний матеріал створено в рамках проєкту, що реалізується ГО «СТЕП» у співпраці з Данською радою у справах біженців (DRC) за фінансування Європейського Союзу. Проте висловлені погляди та думки належать лише автору (авторам) та не обов’язково відображають погляди Європейського Союзу або DRC. Ні Європейська комісія, ні DRC не несуть відповідальності за  зміст цього матеріалу.