З перших днів повномасштабного російського вторгнення партнерські організації проєкту “Зміцнення демократичного врядування” допомагають мешканцям тимчасово окупованих і прифронтових громад у Запорізькій області. Передають гуманітарні товари, знаходять життєво необхідні ліки для тих, хто їх потребує, допомагають з евакуацією. Попри перепони, труднощі й ризики вони щодня надають допомогу десяткам, а то й сотням людей.
Хто шукає, той знаходить
Чернігівська територіальна громада була окупована майже відразу. Селищний голова Чернігівки Віталій Манич розповідає, що перший місяць керівництво і всі спеціалісти залишалися на місцях, щоб оперативно вирішувати питання, але потім вимушені були поїхати. Тепер обʼєднали рідну громаду в Запоріжжі.
— Коли вони (російські військові — прим. авт.) зайшли, був прильот, і у нас пропала на деякий час електроенергія. Займалися цим питанням. Паралельно з цим зупинилася вся логістика — хліб і інші продукти. Почали відновлювати ці процеси там на місці, забезпечувати життєдіяльність, — згадує Віталій.
Як виїхали, то відразу розпочали роботу в Запоріжжі. Обласна і районна влада допомогла з приміщеннями для зберігання та видачі гуманітарної допомоги. Восени вдалось дообладнати його за ініціативи місцевої ГО “Платформа розвитку”, яка є з 2018 року є учасницею проєкту “Зміцнення демократичного врядування”.
Віталій каже, що зараз у Запоріжжі знаходиться близько тисячі мешканців Чернігівської громади. Працівники селищної ради створили реєстр і поділили сімʼї на дві категорії — з маленькими дітьми до трьох років та всі інші.
— У нас є окрема категорія — це сімʼї з маленькими дітьми до трьох років. Ми намагаємося кожні два тижні надавати їм допомогу — пелюшки, памперси, дитяче харчування, речі, ліки. Було таке, що і коляску знаходили. У нас тут більше тридцяти сімей таких.
Інші сім’ї натомість отримують продуктові набори, засоби гігієни, домашню “хімію”.
З людьми, за словами селищного голови, дуже пощастило. В Запоріжжі залишилось багато працівників чернігівського апарату, які займаються пошуком речей, що їх потребують евакуйовані сім’ї. Коли ж потрібна допомога руками, то на завантаження-розвантаження залучають чоловіків з громади.
— Для мене особисто є декілька пріоритетів роботи, — каже Віталій Манич. — Перше — це військові питання, бо у нас багато хлопців, які служать, шукаємо ресурси, як їм допомогти. Другий — це жителі, які сюди виїхали і які там залишилися.
Всі труднощі мешканці та мешканки Чернігівської громади долають гуртом, а якщо є якісь потреби — звертаються до волонтерських фондів, українських і міжнародних організацій.
— Буває, що хтось звертається з потребою, починаєш шукати і знаходиш. Допомагають і зі специфічними запитами від військових. Є якась велика проблема, здавалось би, але вона дуже швидко вирішується.
Голова громади відзначає, що зараз вся країна в якійсь мірі волонтерить — допомагають сусідам, хлопцям на передовій, фінансово чи людським ресурсом.
Якраз напередодні російського повномасштабного вторгнення в Чернігівській громаді завершили моніторинг місцевої стратегії розвитку. За підтримки експертів проєкту “Зміцнення демократичного врядування” почали вже працювати над матеріалами для публічного звіту про стан виконання стратегії. На жаль, поки що стратегію довелось буквально-таки “відкласти на поличку” — всі заплановані проєкти наразі на павзі.
Проєкт «Зміцнення демократичного врядування» реалізується ГО «СТЕП» за підтримки National Endowment for Democracy. З березня 2022 проєкт спрямовано на надання інституційної підтримки волонтерським ініціативам на сході України. У тексті використані матеріали та фотографії, надані партнерськими організаціями.
Фото обкладинки: волонтерський хаб, створений у Чернігівці в березні 2022 року на базі селищної бібліотеки.