Правові потреби мешканців і мешканок: вчимося виявляти та працювати з ними

Що таке правові потреби, і чи завжди правова потреба окремої людини є правовою потребою громади? Як працювати з правовими потребами та сприяти їх задоволенню? Які типові правові потреби мають громадяни, які проживають у сільській місцевості?

Ділимось напрацюваннями учасників вебінару «Інформаційна і правопросвітницька діяльність», що відбувся за модерації експерток Наталії Костишин (ГО «Молодіжний ініціативний центр») та Ірини Чайки (ГС «Мережа правового розвитку»).

Правова потреба є в кожної людини – підкреслюють юристи. Щонайменше як можливість виокремлювати в юридичному колі ті потреби, які є актуальними: для людини особисто; для її родини та близького оточення; для соціальної групи, яку вона представляє; для громади як такої.

Органи місцевого самоврядування або громадські організації регулярно працюють з людьми, які мають різні правові потреби та звертаються по допомогу. Або й не звертаються, залишаючись сам на сам з правовою проблемою. І це часто призводить до небажаних наслідків, конфліктів, загострення ситуації в окремій родині або громаді загалом. Тому як для ОМС, так і для громадських активістів/ок важливо навчитись виявляти правові потреби населення та працювати з ними. І це не так просто…

Що каже соціологія?

Майже половина мешканців/ок у регіонах зустрічались з проблемами правового характеру принаймні один раз протягом останніх трьох років – такі дані опитування, проведеного Київським міжнародного інституту соціології (далі – КМІС) на замовлення Міжнародного фонду «Відродження» для Міністерства юстиції України в 2018 році. Дослідження охопило Херсон, Сєвєродонецьк, Жовті Води та Соснівку. 

Респондент/ки оцінили ці проблеми як «найбільш серйозні» (40%) або такі, що мали небажані наслідки (86%). При цьому 49% проблем правового характеру були тривалими, тобто залишались невирішеними більше ніж один рік.

Аналогічними є дані дослідження, що проводилось у 2019 році для Широківської громади Запорізької області. Тоді лише 27% опитуваних мешканців/ок відзначили, що не мали жодної правової проблеми впродовж двох років.

Показовими є й інші результати згаданих досліджень. Так, за даними КМІС, 68% громадян намагались вирішувати ті правові проблеми, з якими зустрілись. З них 37% звертались по допомогу до родичів, друзів чи знайомих, 29% – до юристів і 11% до органів місцевого самоврядування. Лише 9% респондентів/ок звертались до суду і 29% – пробували вирішити проблему самостійно.

Результати опитування в Широківській громаді трохи відрізняються, але також засвідчують високий показник тих, хто не намагався вирішити проблему або не звертався по допомогу – таких більше половини. Водночас 22% мешканців/ок звертались за допомогою до поліції, юристів, адвокатів, 16% – до родичів, ще 12% – об’єднувались з іншими потерпілими для вирішення проблеми.

Коментар учасниці вебінару

Чому люди не звертаються по правову допомогу

За даними опитувань, можна виокремити деякі поширені бар’єри та установки:

  • Люди не вірять у можливість добитись справедливості.
  • Люди вважають, що проблему можна вирішити без звернення до юристів.
  • Люди вважають, що проблему можна вирішити без звернення до суду.
  • Потерпілі прагнуть вирішити проблему мирним шляхом.
  • Люди просто не знають, куди звертатись для вирішення цієї проблеми.
  • Переконані, що їхню проблему неможливо вирішити правовим шляхом.
  • Бояться, що це забере надто багато часу чи буде надто дорого.
  • Люди нічого не роблять, сподіваючись, що проблема вирішиться сама собою.

В такій ситуації юристи вбачають серйозний виклик правовій державі. Адже правова держава – це держава, в якій працює закон. І працює він саме завдяки тому, що люди вміють ним користатись для захисту своїх прав і вирішення своїх правових проблем.

– В першу чергу це свідчить про наше ставлення до нас самих. Наскільки ми себе поважаємо і наскільки ми себе любимо, – коментує дані дослідження КМІС експертка Наталія Костишин. – Якщо я себе поважаю – я себе захищаю. Чесно, в правовий спосіб.

Юристка звертає увагу: ці 29% мешканців, які намагаються вирішити проблеми самостійно, – цільова група, з якою мають працювати громади. А саме – інформувати, вказувати на можливі шляхи отримання допомоги, навчати правовим інструментам.

Це дозволить збільшити частку людей, які вміють і готові вирішувати проблему самостійно. А значить і зменшити навантаження на органи місцевого самоврядування, що особливо актуально для сільських громад, де бракує фахівців-юристів.

Коментар учасниці вебінару, представниці органів місцевого самоврядування

Отже, правове інформування мешканців/ок і запровадження механізмів вирішення проблем у правовому колі (з обов’язковим донесенням цих механізмів до відома громадян) мусять бути на порядку денному громад. Правове інформування тема нашої наступної публікації. 

Проєкт «Впровадження системи безоплатної правової допомоги та захист соціальних прав жінок у сільських громадах Східної України» реалізується ГО «СТЕП» за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини (представленого Генеральним консульством Німеччини у Донецьку з офісом у Дніпрі).

Публікація зроблена ГО «СТЕП» в рамках тренінгової програми з правової тематики для фахівців органів місцевого самоврядування й активістів, що є частиною проєкту. Партнером у реалізації тренінгової програми є ГС «Мережа правового розвитку».