Якісне правове інформування мешканців, напрацювання механізмів вирішення проблем у правовому полі і популяризація перевірених інструментів мусять бути на порядку денному громад. Важливо доносити до людей зрозумілі алгоритми – як треба діяти в тій чи іншій правовій ситуації.
Майже третина громадян намагаються вирішувати правові проблеми самостійно, не звертаючись по допомогу. Такі дані соціології, що ми згадували в попередній статті. Що може зробити громада для того, щоб посприяти їм у вирішенні цих проблем?
По-перше, вказати на чіткі, зрозумілі, перевірені алгоритми дій та доступні правові інструменти.
По-друге, поінформувати про можливість отримання правової допомоги – на випадок, якщо людина просто не має цієї інформації та не знає, куди звернутись.
Наприклад, в регіонах, у селах багато питань викликає оформлення субсидій. Щоб успішно вирішити цю проблему власними силами, люди мають знати: хто має право на субсидію, які документи для цього потрібні і куди звернутися. Якщо мешканці та мешканки матимуть цю інформацію, це вже зменшить кількість звернень до сільради, принаймні на тему субсидій.
Органам місцевого самоврядування важливо розуміти правові потреби громадян, які проживають на їхній території. А саме – що турбує мешканців і мешканок конкретної громади, старостинського округу чи села, з якими типовими правовими проблемами вони зустрічаються, про які алгоритми дій їм потрібно знати.
Як вивчати правові потреби
Експерти пропонують такі способи вивчення правових потреб:
- моніторинг публікацій місцевих ЗМІ (новини, питання до редакції та ін.);
- моніторинг тематики звернень до ОМС, органів виконавчої влади, Центрів БВПД;
- моніторинг локальних груп в соціальних мережах (запитання, коментарі);
- експрес-опитування різних цільових груп (успіх залежить від рівня взаємодії між організаціями та комунікації всередині громади);
- аналіз тематики судових засідань місцевих судів.
Ще один можливий спосіб – співпраця з громадськими організаціями, ініціювання тематичних проєктів і досліджень, зокрема й за кошти донорів.
Як інформувати громадян
Конкретні канали та інструменти залежать від громади та наявних ресурсів. Зокрема це можуть бути:
- друковані ЗМІ – районні газети, місцеві новинні вісники, інформаційні бюлетені, що видаються органами місцевого самоврядування або комунальними установами;
- друковані роздаткові матеріали – брошури, буклети, листівки від соціальних служб в комунальних приміщеннях, офісах старост (якщо такі є);
- інформаційні стенди або інформаційні куточки в приміщеннях – сільській раді, комунальних закладах (клубах, амбулаторіях, бібліотеках, школах);
- оголошення на зовнішніх інформаційних стендах у селах;
- соціальні мережі та месенджери (чати, групи, «гарячі лінії»);
- інформаційні та навчальні заходи – зустрічі, консультації, виїзди в села, тренінги з правової освіти, кіноклуби тощо.
При цьому важливо надавати максимально чітку, конкретну та достовірну інформацію: куди звернутися у випадку тієї чи іншої проблеми, що робити, які контактні номери телефонів, як вони працюють (наприклад, якщо є цілодобова «гаряча лінія» – про це неодмінно треба зазначити).
Де отримати правову допомогу
Ще одна важлива складова інформаційної роботи – збільшення обізнаності мешканців/ок про можливості отримання правової допомоги. Наприклад, сьогодні працюють бюро безоплатної первинної і вторинної правової допомоги, профільні громадські організації надають окремі правові послуги, в тому числі певним категоріям громадян (ВПО, учасники АТО/ООС, люди з інвалідністю). В юридичній спільноті є практика надання правової допомоги pro bono. Ще один інструмент, який набирає популярності в Україні в практиці досудового вирішення проблем, – це медіація.
Про всі ці можливості мешканці сільських територій часто не знають або вважають їх недоступними чи недієвими. Наприклад, у вже згадуваному раніше дослідженні КМІС репондент/ки назвали такі причини, з яких вони б не звернулися в Центр надання безоплатної вторинної правової допомоги:
- Я вважаю, що вони не зможуть мені допомогти – 32%
- Безкоштовна допомога не може бути якісною – 26%
- Вважаю, що юристи Центру будуть неуважними до моїх проблем – 16%
- Не виключено, що мені доведеться, що заплатити за допомогу – 12%
А які передумови успіху?
Правопросвітницька й інформаційна робота, беззаперечно, потребують як доброї взаємодії всередині самої громади, так і обізнаності та розуміння: які зовнішні суб’єкти (ОГС, професійні спільноти, установи) можуть бути корисні мешканцям.
Під час вебінару неодноразово поставало питання про брак, а той відсутність професійних юристів у сільських громадах. Тренерка Наталія Костишин (ГО «Молодіжний ініціативний центр», Червоноград) підкреслює, що юрист у штаті сільської ради – не вирішення правових проблем громади:
– Вирішення проблеми в громаді в першу чергу лежить в площині інформування. Вирішення проблеми в тому, що люди розуміють: проблему треба вирішувати – і готові покроково це робити. Звісно, юрист допоможе покроково впоратись із проблемою. Але робити замість людей він не буде.
Проєкт «Впровадження системи безоплатної правової допомоги та захист соціальних прав жінок у сільських громадах Східної України» реалізується ГО «СТЕП» за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини (представленого Генеральним консульством Німеччини у Донецьку з офісом у Дніпрі).
Публікація зроблена ГО «СТЕП» в рамках тренінгової програми з правової тематики для фахівців органів місцевого самоврядування й активістів, що є частиною проєкту. Партнером у реалізації тренінгової програми є ГС «Мережа правового розвитку».