Останній вебінар навчальної програми «Коло впливу» ми присвятили розбудові партнерств і мереж. Погодьтесь, партнерства — це те, що робить громадський сектор стійкішим і впливовішим. Проте як розбудовувати мережі, які працюють на користь всіх залучених організацій? Чим відрізняються різні формати об’єднань, і як визначити реальну цінність партнерства? Про це говорили у спільному колі з тренеркою Анною Мигаль.
Пропонуємо останній конспект з вебінарів «Коло впливу». Він унікальний тим, що складений на основі живого досвіду організацій-учасниць програми.
Анна Мигаль — фасилітаторка, менторка і тренерка. Співзасновниця громадської організації «Інша Освіта» (2016) та освітнього простору в Карпатах «Хата-Майстерні» (2014) — місця, де навчання стає органічною частиною співжиття в групі, посеред гір та гуцульської розмаїтої культури. Спрямовує свої зусилля на розвиток громад і спільнот, демократичних процесів та освітніх ініціатив, що сприяють соціальним трансформаціям та сталості суспільства.
Під час вебінару учасники й учасниці програми «Коло впливу» досліджували різні формати взаємодії між організаціями громадянського суспільства: коаліції, мережі, асоціації та консорціуми. Розмова була побудована навколо практичного досвіду — не лише про те, як створюються партнерства, а й про те, що допомагає їм залишатися живими, стійкими та дієвими.
Більшість організацій «Кола впливу» вже має досвід участі в коаліціях і партнерствах — як на локальному, так і на всеукраїнському рівні. Частина не лише долучалася до мереж, а й ініціювала створення нових об’єднань (наприклад, Коаліція регіональних ініціатив Полтавщини).
Нижче наводимо узагальнені підсумки обговорення й обміну досвідом у спільному колі, а також додаткові матеріали від спікерки вебінару Анни Мигаль.
Партнерства не виникають автоматично
Людський фактор відіграє важливу роль у розвитку мереж — як офіційно зареєстрованих, так і неформльних. Щоб підтримувати звʼязки, потрібні мотивовані до цього люди.
Обмеженість ресурсів спонукає до об’єднання. Маленькі команди, нестача часу, перевантаження, конкуренція за фінансові ресурси, кризи — усе це змушує організації шукати нові форми взаємодії.
Мережування і партнерства дозволяють ОГС
- підсилити свій голос;
- об’єднати експертність;
- швидше знаходити потрібних фахівців;
- спільно реалізовувати великі проєкти;
- мати більшу вагу в переговорах із владою чи донорами.
Будь-яке об’єднання — це гра в довгу. Результат рідко з’являється швидко. Спершу виникає потреба в довірі, спільній рамці та розумінні, навіщо люди взагалі об’єднуються.
Не всі зв’язки трансформуються в партнерство. У громадському секторі люди постійно знайомляться, обмінюються контактами, будуть спільні плани. Але реальні партнерства трапляються значно рідше. Це пов’язано з тим, що такі відносини потребують регулярної комунікації та готовності вкладати час навіть тоді, коли ще немає видимого результату. Сталі партнерства будуються навколо постійної підтримки контакту між людьми та організаціями, а не проєктів.
Коаліції — це передусім про репутацію та експертність, відчуття спільності та долученість до більших процесів, а не про ресурси. Особливо це відчутно для локальних організацій, які через участь у коаліціях отримують доступ до національних і міжнародних партнерств.
Складніше не створити, а втримати
Знайти однодумців і формалізувати партнерство в тій чи іншій формі не так складно, як утримати його й розвивати з користю для всіх залучених організацій. Є низка обмежень, які впливають на розбудову партнерств:
- перевантаженість команд;
- брак часу для постійної взаємодії;
- різний рівень спроможності організацій;
- очікування швидких результатів;
- конфлікти через ролі та відповідальність;
- складність збереження мотивації;
- емоційне виснаження.
Чи варто долучатися до кількох коаліцій одночасно? Насправді, сама по собі кількість не має сенсу. Що має значення, так це те, чи збігаються цінності, чи є спільна мета та чи дійсно цілі обʼєднання відповідають стратегії організації.
Важливо памʼятати: мережі й коаліції існують не лише як структури, а як живі системи взаємодії між людьми. Як і люди, вони теж втомлюються, конфліктують і переживають кризу.
Які бувають форми обʼєднань
Пропонуємо аналіз різних форм обʼєднань, їхніх цілей та ризиків і підводних каменів, які стоять за різними формами.
5 умов спільного впливу в партнерствах
Концепцію колективного впливу вперше представили Джон Канія та Марк Крамер у 2011 році. Вони визначили колективний вплив як узгоджені зусилля групи учасників із різних секторів, об’єднаних спільною метою та спільними діями для вирішення конкретної суспільної проблеми.
5 умов, що формують основу для реалізації спільного впливу
- Спільна програма заходів передбачає, що кожна організація-учасниця рухається до спільної мети через спільні заходи, які організовуються в партнерстві. Є план заходів, узгоджені цілі та очікуваний результат.
- Заходи для спільного прогресу передбачають проведення уніфікованого оцінювання впливу діяльності кожного з гравців та вимірювання прогресу досягнення спільної мети. Є інструменти для моніторингу та оцінювання результатів як окремих гравців так і партнерства в цілому, чіткі індикатори, проміжне оцінювання та коригування за потреби.
- Заходи для взаємного підсилення — обмін експертизою всередині об’єднання, заходи спільного навчання, підсилення один одного на шляху до досягнення спільних цілей.
- Комунікації — налагоджена система внутрішніх комунікацій, яка дозволяє всередині об’єднання підтримувати регулярну прозору та чітку взаємодію між організаціями-членами.
- Організація-кістяк — одна або кілька організацій, які виконують координаторські функції для забезпечення життєдіяльності всього об’єднання. Зазвичай, вони є ініціаторами або ж мають необхідні для такої функції компетенції та команду.
Завдання для рефлексії
Проаналізуйте власні партнерства або ж вашу спільну діяльність з іншими організаціями та стейкхолдерами в межах вирішення суспільної проблеми через призму п’яти передумов для здійснення спільного впливу.
- З якою соціальною проблемою у вашій громаді неможливо ефективно впоратися силами лише однієї організації? Хто ще мав би бути залучений до її вирішення?
- Чи є у ваших поточних партнерствах спільне бачення проблеми та бажаного результату, чи кожна організація бачить цілі по-своєму?
- Як ви розумієте спільний успіх? Які показники або ознаки могли б допомогти різним партнерам однаково оцінювати прогрес?
- Який унікальний внесок вашої організації у вирішення суспільних викликів? Які ролі могли б взяти на себе інші партнери, щоб ваші дії взаємно підсилювали одна одну?
- До яких процесів ви найбільше залучені в межах цих п’яти вимірів?
- Що найбільше заважає довірі та регулярній комунікації між організаціями у вашому секторі, громаді або об’єднанні? Як це можна змінити?
- Хто сьогодні виконує або міг би виконувати роль координатора спільних зусиль у вашій громаді або об’єднанні? Яких ресурсів і компетенцій для цього бракує?
Канва партнерств
Партнерська канва — це рамка, яка дозволяє візуалізувати поточні та/або майбутні партнерства. Її можна використовувати для раннього тестування потенціалу створення цінності у партнерстві між кандидатами на співпрацю.
Що відображають блоки цієї моделі?
- Бажана цінність (англ. Desired Value): що одна організація шукає у співпраці (які ресурси, можливості, досягнення).
- Пропозиція цінності (англ. Value Offer): що ми можемо запропонувати партнеру, щоб створити взаємовигідні відносини.
- Активності для передачі цінності (англ. Transfer Activities): як здійснюється обмін або поєднання цінностей між партнерами, через які процеси, операції, механізми, спільні активності.
- Створена цінність (англ. Created Value): що нового або додаткового створюється для кожного партнера завдяки співпраці (інновації, розширення можливостей, спільні продукти/послуги).
Цю модель можна використовувати як для аналізу наявних партнерств в рамках мереж/коаліцій/асоціацій, так і тих, до яких ви плануєте долучитися.
Коаліції, мережі та асоціації — це значно більше, ніж формальні об’єднання. Це простір довіри, взаємного навчання та спільного впливу. Такі партнерства потребують часу, уваги, комунікації та готовності вкладатися у спільний процес. Водночас саме вони дозволяють організаціям бути більш стійкими, видимими та впливовими — як на локальному, так і на національному рівні.
— Навчальна програма для локальних і регіональних ОГС є частиною проєкту «Коло впливу», що реалізується громадською організацією «Стратегії і технології ефективного партнерства» за підтримки National Endowment for Democracy.