Тема відновлення громад сьогодні є однією з ключових для громадського сектору, донорських організацій та органів місцевого самоврядування. Як цей контекст впливає на проєкти громад і яка роль ОГС у процесах відновлення та відбудови — розбирали з експерткою Дариною Пироговою на передостанньому вебінарі програми «Коло впливу».
Дарина Пирогова — старша експертка програми Polaris, громадська діячка, голова організації «Асоціація велосипедистів Києва», фасилітаторка та експертка з стратегічного та просторового розвитку громад, дослідницьких практик за залучення населення.
Розбираємось у термінах
Навіть у професійному середовищі часто змішують поняття «відбудова», «відновлення», «розвиток» та «стійкість», хоча вони описують різні рівні змін у громаді й різні підходи до роботи з нею.
Розуміння цієї концептуальної рамки важливе не лише для стратегічного планування, а й для розробки проєктів, адже саме ці підходи часто закладені у донорські програми, політики міжнародної допомоги та локальні стратегії розвитку громад.
Відбудова
Відбудова — це передусім про фізичне відновлення зруйнованого. Будинки, дороги, школи, лікарні, інфраструктура тощо. Часто це найбільш «видимий» рівень змін.
Водночас відтворення чогось у просторі не гарантує, що громада буде живою, включеною чи здатною розвиватися далі. Можна фізично відновити будівлі, але не відновити довіру, взаємодію чи відчуття спільності між людьми.
Відновлення
У таких випадках ми можемо говорити про ширше поняття — відновлення. Це не лише про простір, а передусім про людей і взаємодію між ними:
- повернення спроможності громади функціонувати;
- відновлення соціальних зв’язків;
- повернення відчуття безпеки та включеності;
- психологічне відновлення;
- соціальна згуртованість;
- підтримка вразливих груп;
- взаємодія між мешканцями;
- повернення активності громади.
Сьогодні українські громади перебувають у дуже різних контекстах. Десь ідеться про базову відбудову та відновлення послуг, а десь — про «відновлення зв’язків», повернення до цивільного життя чи створення нових форм взаємодії всередині громади.
Якщо відбудова — це переважно про об’єкти, то у фокусі відновлення вже мають бути не лише інфраструктури чи послуги, а люди і взаємодії між ними.
Розвиток
Важливо також усвідомлювати, що нині відновлення відбувається паралельно з війною. Тому поняття «післявоєнного відновлення» є доволі умовним: громади змушені одночасно реагувати на кризу й будувати довготривалі рішення. Це означає, що громадські організації працюють у ситуації постійної невизначеності, змін та адаптації.
Поруч із відбудовою та відновленням важливо говорити про розвиток. Адже метою громад не може бути лише повернення до стану «як було раніше». Розвиток — це рух уперед і пошук «кращої версії» громади. Іноді для якісних відбудови та відновлення нам потрібно врахувати недоліки і помилки. Це означає створення нових можливостей, та переосмислення того, як працює громада. Своїми ініціативами ми маємо відповідати на запитання «Що ми можемо зробити краще, ніж було до війни?». Тут уже йдеться не лише про компенсацію втрат, а про зміни, наприклад:
- створення більш інклюзивних просторів;
- запровадження нових моделей участі мешканців;
- більш екологічні рішення;
- розвиток локальних ініціатив;
- побудова нових партнерств.
Саме тут важливі стратегічне мислення та довготривале бачення.
Стійкість
Ще одним важливим поняттям є стійкість — здатність постійно адаптуватися до криз, пристосовуватися до змін, уникати погіршення ситуації навіть під час постійних загроз. Йдеться не про відсутність труднощів, а про здатність проходити через них і продовжувати функціонувати.
Яка роль громадського сектору
У процесах відновлення громад неурядові організації часто помічають проблеми швидше, ніж великі системи — держава чи міжнародні донори. Органи місцевого самоврядування не завжди можуть бачити всю картину, особливо коли йдеться про менш помітні або вразливі групи населення. Натомість громадські організації часто працюють із конкретними спільнотами чи темами й мають глибше розуміння потреб людей.
Саме тому однією з ключових ролей громадського сектору є «підсвічувати» менш видимі проблеми та звертати увагу на потреби різних соціальних груп, допомагаючи включати ці потреби у політики та програми. Тут важливим стає принцип: «Нічого для нас без нас». Особливо це стосується ветеранів, ВПО, людей з інвалідністю, представників молоді та інших груп, чиї потреби змінилися через війну.
Поширеним є явище, коли громадськість перебуває у постійній опозиції до органів місцевого самоврядування — через багато причин. Водночас будувати партнерські відносини важче, але набагато конструктивніше. ОМС та ОГС мають потенціал бути союзниками. Саме тому важливо будувати різні формати співпраці та шукати спільні рішення, поєднуючи експертизу громадського сектору та ресурс місцевої влади.
Як ОГС можуть ініціювати проєкти відновлення
- Акцентувати увагу ОМС на тих проблемах або аспектах проблем, які вони можуть не бачити, «підсвічувати» менш видимі проблеми та цільові групи.
- Будувати партнерські стосунки із ОМС через різні форми співпраці. ОМС та ОГС — союзники. ОМС зацікавлені у спільній роботі та конструктивній критиці, яка спрямована на вирішення проблем.
- Орієнтуватися на рамку донора, проте зберігати автентичність. Громадським організаціям важливо розуміти логіку донорських програм та адаптовувати свої проєкти до актуальних рамок підтримки, не втрачаючи звʼязок з потребами цільової аудиторії.
- Постійно працювати із своїми бенефіціарами — досліджувати їх потреби та працювати з їх задоволенням. Це дозволить обґрунтувати проєктну заявку та показати, що ви маєте знання про ЦА і зробили багато роботи до.
- Працювати над сталістю вже на стадії розроблення проєктної ідеї. Ще до отримання фінансування організація має ставити собі питання: «Що буде після завершення гранту?». Сталість — це не додатковий компонент проєкту, а частина його логіки.
- Залучати громаду до визначення та пріоритизації проблем і способів їх вирішення через дослідження (опитування, фокус-групи, стратегічні сесії, мапа емпатії тощо), зокрема і партисипативні, коли сама спільнота чи соціальна група себе досліджує.
Відновлення громад — це завжди про співпрацю. Жоден сектор не може зробити це самостійно.
— Навчальна програма для локальних і регіональних ОГС є частиною проєкту «Коло впливу», що реалізується громадською організацією «Стратегії і технології ефективного партнерства» за підтримки National Endowment for Democracy.