На сайті «Економічна правда» вийшла публікація про проєкт «Медова громада», що цього року реалізується громадською організацією «СТЕП» за підтримки компанії «Байєр». Запрошуємо до прочитання!
Вже 8 років поспіль працює грантовий майданчик для реалізації актуальних, перспективних проєктів та проєктів, що надихають громадські організації з сільських місцевостей повірити в свої сили та змінити майбутнє на краще. Перемога у грантовому конкурсі від компанії «Байєр» часто стає своєрідним трампліном у розвитку потенціалу громадської організації.
Олексій Агєнтаєв займається бджолярством кілька років, але досі боїться бджолиних укусів. «Вони не настільки болючі, але через неочікуваність це завжди неприємно. Щоразу, коли іду на пасіку, вдягаюся як космонавт», – жартує він.
Незважаючи на цей маленький страх, любов до комах з дитинства і бажання розвивати власну справу перемогли.
«Робота з цими комахами – як виступ на сцені. Ти наче знаєш усі слова, але чомусь хвилюєшся», – додає Агентаєв.
Перші кроки до власної справи
Усе почалося в 2017 році під час навчання на бізнес-курсах у Запоріжжі. Саме там Олексій познайомився з підприємцями, які займалися переробкою бджолопродуктів та апітерапією. Це стало поштовхом для отримання знань у цьому напрямі.
У 2019 році він заочно закінчив Гадяцьке аграрне училище і отримав диплом бджоляра.
«Я постійно спілкувався з друзями, які мали пасіки. Ми навіть створили Спілку пасічників Широківської громади. Вони постійно щось робили, я паралельно вчився працювати у вихідні дні на пасіці друга. При цьому більшість мого часу займала основна робота. На той час я працював у компанії, яка імпортувала бітуму в Україну. Проте цього року я вирішив, що пора і собі придбати вулики», – розповідає Олексій.
На його думку, бажання займатися виробництвом меду має починатися з поваги до бджіл, адже вони є найбільш важливими тваринами для збереження екосистеми планети.
У доповіді Королівського географічного товариства Великобританії зазначено, що від 60 до 90% їжі люди отримують завдяки комахам-запилювачам, і перш за все, бджолам. Серед продуктів, що ми не могли б отримувати без їх підтримки: фрукти, овочі, зернові та горіхи.
В Україні завдяки сприятливим природним умовам шлях до власної пасіки може здатися досить простим, а вхід у медовий бізнес – дешевим. Олексію знадобилося близько 50 тис. грн на закупівлю 12 вуликів з бджолопакетами, елементарних засобів для викачки меду та медогонки.
«У мого батька на Хмельниччині є пасіка, тому я знав теорію, а в останні кілька років мав практику у друга на пасіці: допомагав викачувати мед, лікувати бджіл, робити для них рамки. Бджоли дуже високорганізовані істоти зі своєю ієрархією. Тому у медовому бізнесі треба бути трохи математиком, ветеринаром, аграрієм, метеорологом і просто спостерігачем», – вважає Олексій.
Вигоди і ризики
Бджоли – живі істоти, тому рівень ризиків дуже високий. Вони можуть захворіти, втекти з вулика, не пережити холодну зиму. На ряду з цим існують також додаткові ризики – загибель через безвідповідальне поводження з пестицидами та недотримання аграріями регламентів їх застосування при обробках посівів сільськогосподарських культур, а також застосування підробок.
Підприємець каже, що керівництво Широківської громади завжди іде на зустріч бджолярам та організовує зустрічі з фермерами для покращення комунікації щодо обробки посівів.
Важливим кроком, на його думку, для можливості компенсації втрат через обробку полів є офіційна реєстрація пасіки.
«90% пасік в Україні не зареєстровані офіційно, тобто працюють без паспорту пасіки. Коли виникає проблема з протравою бджіл, то пасічник не може компенсувати збитки, бо поліція вимагає паспорт пасіки. Я свою зареєстрував одразу. Це зайняло мало часу, документ видає Держпродспоживслужба після певних аналізів», – розповідає бджоляр.
Зараз він для кращої комунікації з однодумцями створив сільськогосподарський обслуговучий кооператив «Бджолар», де вже є 8 підприємців. У найближчий час кооператив розраховує отримати грант на закупівлю обладнання для перевезення бджіл у період цвітіння рослин, великої медогонки, столу для розпечатки меду, воскотопки, парагенератора, приладу для фасовки та кремування меду.
«Ми моніторимо і шукаємо можливість залучення грантів для розвитку бізнесу. Наразі виробництво меду не є дуже прибутковим, оскільки на ринку існує висока конкуренція. Ми думаємо над створенням доданої вартості і готові створювати нову екосистему в рамках нашої громади», – каже Олексій.
Грант від «Байєр»
Цього року Олексію вдалося спільно з ГО «СТЕП» отримати грант у рамках програми соціальних інвестицій «Україна – житниця майбутнього» від компанії «Байєр», яка виділила 130 тис. грн на проект «Медова громада». Він передбачав медові екскурсії для школярів Широківської громади на території селища Відрадне, де працюють пасіки обслуговуючого кооперативу «Бджолар».
«Байєр» реалізовує цю програму соціальних інвестицій в Україні з 2013 року. Її завдання – покращити життя людей у сільській місцевості шляхом згуртування громад, підвищення громадської свідомості та соціальної активності, щоб вирішити ряд локальних проблем. У сільській місцевості проживає третина українців. Сьогодні саме сільські громади найбільш гостро відчувають проблеми безробіття, низької якості освіти, охорони здоров’я та відсутності інвестицій.
У 2021 році компанія «Байєр» виділила понад 2 млн грн для соціальних проєктів з метою популяризації науки, сталих практик ведення сільського господарства, здорового харчування та покращення умов у закладах охорони здоров’я.
«Ми знаємо і розуміємо болючі питання регіонального розвитку, які доводиться вирішувати державі. Саме тому як соціально відповідальна компанія щороку інвестуємо кошти в ті проекти, які дозволяють спільно з громадськістю частково їх вирішити та закласти фундамент для подальших позитивних змін», – зазначив керівник відділу зв’язків з громадськістю компанії «Байєр» в Україні Віталій Федьчук.
Переможцями програми соціальних інвестицій «Україна – житниця майбутнього» з 2013 по 2021 рік стали 24 соціальних проєкти. Вони були реалізовані у сільських громадах 18-ти областей. Серед них і проект «Медова громада» в Запорізькій області.
«Цього року у нас було 5 екскурсійних груп. Школярі дізналися багато цікавих фактів про бджіл і бджільництво: скільки живуть бджоли і чому вони так важливі для нашої планети, як люди збирали мед раніше і як працюють сучасні пасіки. Це важливо, оскільки діти повинні розуміти значущість цих комах для життя кожного з нас та професії бджоляра зокрема», – розповів очільник кооперативу «Бджолар» і координатор проєкту «Медова громада» Олексій Агєнтаєв.
За його словами, найбільший інтерес серед школярів викликали не лекції, а практичні завдання. Вони мали змогу власноруч виготовити вуликові рамки, які використовують для збору меду. Це дуже важливий інструмент у бджільництві. Адже від розміру рамки залежить те, наскільки комфортно буде бджолам у вулику, що в свою чергу впливає на кількість майбутнього меду.
Під керівництвом Олексія учні побачили, як сконструйовані вулики, як збирати мед, як правильно працювати з бджолярським спорядженням.
За кошти компанії «Байєр» були закуплені захисні костюми для дітей, димарі, пристрої для натягування дроту в рамках для вуликів, пристрій для навощування рамок. Cеред учнів було багато охочих приміряти захисний одяг пасічників.
«Зазвичай екіпіровку бджоляра складають комбінезон, рукавиці й маска. Такий костюм захищає не лише від бджолиних укусів, а й від дощу, що дозволяє працювати на пасіці у погану погоду. А виготовляється він з вогнетривкого матеріалу, оскільки при огляді вуликів бджоляр часто працює з димарем, що використовується для заспокоєння комах. Тому хвилюватися про укуси комах нікому з екскурсійних груп не доводилося», – жартує пасічник.
У рамках проєкту спільно з членами кооперативу він планує у наступному році тренінги для бджолярів-початківців і сільських мешканців, які бажають займатися бджільництвом, діалогові зустрічі пасічників і сільгоспвиробників, а також висадку «медової» алеї з акацій на території Широківської громади.
Оригінал публікації на сайті «Економічна правда».