Дослідження проведене соціологічною компанією Independent Researching Group (Запоріжжя) на замовлення громадської організації «СТЕП» в межах проєкту «Сила малих спільнот» з 21 листопада по 15 грудня 2024 року.
Цілі та завдання
Мета — дослідити основні виклики та пріоритетні напрямки розвитку організацій громадянського суспільства в Запорізькій області, їхню співпрацю з органами влади та з медіа.
Фокус уваги дослідження:
- Представленість в інформаційній площині.
- Залучення людей та ресурсів до роботи організації.
- Участь громадських організації у відновленні та відбудові.
- Мережування та партнерство громадських організацій.
- Вплив громадських організацій на діяльність влади.
Методологія
Для реалізації завдань дослідження використовувався комплекс методів:
1. Кабінетне дослідження: кількість «активних» ОГС в регіоні, їхня представленість в інформаційному просторі, наявність сторінок в соціальних мережах та сайтів, класифікація ОГС за напрямами діяльності.
2. Експертні інтерв’ю в трьох цільових аудиторіях (офлайн та за допомогою засобів онлайн-зв’язку):
- Представники/ці локальних та регіональних ОГС — 15 інтерв’ю.
- Представники/ці місцевого самоврядування територіальних громадах Запорізької області — 6 інтерв’ю.
- Представники/ці регіональних медіа — 5 інтерв’ю
3. Кількісне опитування представників/ць ОГС через формалізовану анкету. В опитуванні взяли участь представники/ці 29 громадських організацій.
Збір даних проводився через профільні спільноти ОГС:
- Група учасників/ць спільноти «Рада відновлення Запоріжжя».
- Група учасників/ць спільноти «Громадська рада при виконкомі Запорізької міської ради».
- Група учасників/ць спільноти «Координаційна рада сприяння розвитку громадянського суспільства при Запорізькій обласній військовій адміністрації».
Висновки та рекомендації
Співпраця з медіа
Проаналізувавши медійну представленість запорізьких ОГС можна дійти висновку, що вони активно працюють у цифровому просторі, однак стикаються з численними проблемами при висвітленні діяльності. Переважна більшість опитаних (68,4%) підтвердили, що організації мають власні сайти. Проте експерт/ки наголошують на їхній низькій ефективності через невисоку відвідуваність. Тому ОГС активніше використовують соціальні мережі.
Більше половини опитаних експертів/ок мають в організації людину, яка займається висвітленням діяльності організації. Медіаплан переважно складається на короткий період і часто коригується або й взагалі відсутній.
Представники/ці медіа загалом позитивно оцінюють діяльність громадських організацій у регіоні. Але відзначають, що громадським активіст/кам необхідно вдосконалити комунікаційні навички, використовувати доступні ресурси для якісної медіапідтримки та розвивати співпрацю із широкою аудиторією.
Опитані експерт/ки поділились ідеями, як локальні громадські організації можуть покращити висвітлення своєї роботи.
- Підвищити професійний рівень: забезпечити тренінги зі стратегічної комунікації, роботи зі ЗМІ та ведення соціальних мереж.
- Інвестувати у фахівців і фахівчинь: наймати або залучати комунікаційників/ць та контент-креаторів/ок.
- Розвивати креативність: урізноманітнювати підходи до подачі інформації.
- Посилити комунікаційну готовність: готувати матеріали завчасно для оперативної взаємодії з медіа.
- Оптимізувати роботу з соціальними мережами: адаптувати контент під різні платформи, фокусуючись на простоті, доступності і візуалізації.
Системна робота над цими завданнями допоможе ОГС стати більш видимими і впливовими, краще досягати цільової аудиторії.
Щоб збільшити присутність у медіапросторі, громадським організаціям варто зосередитись на якісній подачі контенту, системній комунікації з медіа, завчасному плануванні заходів. Слід враховувати й те, що проєкти мають відповідати актуальним суспільним запитам, інакше вони не будуть цікаві медіа та їхній аудиторії. Важливо ставити себе на місце медіа: надавати готові якісні матеріали, цікаві факти й історії про людей.
Успіх комунікаційної діяльності залежить від медійної грамотності ОГС, їхньої відкритості до співпраці та регулярної присутності в інфопросторі.
Можливості розвитку
Попри широке використання особистих контактів і цифрових інструментів громадським організаціям проблематично залучати нових співробітників/ць і волонтерів/ок. Необхідно розробляти інноваційні стратегії мотивації та партнерства, зважаючи на поточні виклики й регіональні умови.
Проблема фінансування — одна з найгостріших для ОГС у Запорізькій області. Для сталого розвитку необхідно розробляти та впроваджувати комплексні заходи, спрямовані на диверсифікацію джерел фінансування, підвищення ефективності управління фінансами та посилення адвокаційної діяльності.
В умовах повномасштабної війни громадські організації продемонстрували високу стійкість і адаптивність. Для подальшого розвитку громадянського суспільства необхідно забезпечити належну підтримку організацій з боку держави та міжнародних партнерів.
Доволі активними виявились мережування та партнерство громадських організацій, зокрема участь у коаліціях. Однак для успішної роботи коаліцій необхідно враховувати можливі виклики та передбачати шляхи їх подолання. Всі експерт/ки вказали, що впродовж 2024 року проводили спільні заходи, обміни досвідом і навчання з іншими громадськими організаціями, що свідчить про їхню максимальну відкритість.
Проблеми співпраці між громадськими організаціями складні й багатогранні. Вирішення їх потребує спільних зусиль як самих організацій, так і держави.
Участь у відновленні
Респондент/ки відзначали активну участь громадських організацій у процесах відновлення та відбудови. Місцеві й регіональні ОГС задіяні в широкому спектрі відновлювальних процесів — від гуманітарної та соціальної підтримки до економічного розвитку, освітніх програм і стратегічного планування. Ця робота включає як короткотермінові гуманітарні заходи, так і довгострокові ініціативи з відбудови й розвитку людського капіталу.
Громадські організації відіграють важливу роль у процесах відновлення: вони здатні доповнювати зусилля державних органів, забезпечуючи більш швидку та ефективну реакцію на потреби громади. Водночас для посилення впливу ОГС необхідно розширювати можливості для їхньої участі, спрощувати процедури співпраці та підвищувати обізнаність про них.
Вплив і взаємодія з органами влади
Найбільша частка респондентів/ок (45%) оцінює вплив громадських організацій на діяльність влади як середній (2 із 5 балів). Це свідчить, що громадські організації відіграють певну роль у формуванні місцевої політики, однак їхній вплив залишається помірним.
Більшість опитаних експертів/ок (47,1%) також відзначили вплив громадських організацій на визначення пріоритетів розвитку території як середній (2 із 5 балів). Організації беруть участь у процесах стратегічного планування, проте їхній внесок не є визначальним.
Найбільша частина представників/ць громадських організацій (47,1%) вважає рівень впливу громадських організацій на роботу комісій і структурних підрозділів влади середнім (3 із 5 балів). Отже, організації мають певну можливість впливати на рішення, але цей вплив все ще обмежений.
Так само на середньому рівні (2 з 5 балів) експерт/ки оцінили відкритість влади до пропозицій громадських організацій (42,4%). Це означає, що влада здебільшого готова до взаємодії з громадськими організаціями, проте діалог часто буває недостатньо ефективним або результативним.
Для збільшення впливу ОГС на органи влади необхідна комплексна стратегія:
- нормативне закріплення участі громадських організацій в процесах ухвалення рішень;
- конструктивний діалог і використання юридичних механізмів;
- об’єднання зусиль громадських організацій через коаліції та мережування;
- публічне висвітлення успішних кейсів співпраці;
- акцент на актуальних проблемах громади.
Пропоновані шляхи покращення співпраці
Рекомендації для організацій громадянського суспільства:
- Активізувати комунікацію з владою та посилити роботу з залучення мешканців/ок.
- Спрямувати зусилля на підвищення ефективності управління ресурсами.
Рекомендації для органів влади:
- Покращити координацію, підтримати ініціативи громадських організацій фінансово й технічно.
- Запровадити єдину інформаційну платформу для обміну даними про громадським організаціям.
Такі кроки забезпечать підвищення ефективності співпраці між органами влади та громадськими організаціями, що в результаті позитивно вплине на розвиток громад та якість життя населення.