Понад 86000 громадських організацій зареєстровано в Україні за даними офіційної статистики. Більшість із них діють на місцевому рівні – в своїх селах, селищах, містах. Далеко не всі з них є активними, незалежними, спроможними. Проте ті з них, що об’єднують активних мешканців і мешканок навколо спільних цінностей і цілей, здатні бути справжніми рушіями змін у місцевих громадах.
Згідно з даними статистики, кількість громадських організацій в Україні з кінця 2015 року зросла більше ніж на 16 тисяч. В останній аналітичній доповіді Національного інституту стратегічних досліджень зазначається, що станом на 1 травня 2019 року було зареєстровано 86015 громадських організацій. Поступово збільшується загальна кількість й інших громадських об’єднань і формувань – профспілок, благодійних організацій, ОСББ, органів самоорганізації населення (навіть без врахування тих ОСН, що легалізуються шляхом повідомлення – без утворення юридичної особи), спілок об’єднань громадян.
Чи є якісні наслідки цього кількісного приросту? Очевидно, що так: за останні роки з’явилось чимало прикладів того, як мешканці/ки міст і сіл завдяки самоорганізації та співпраці змінюють свої громади. Часто саме місцеві громадські об’єднання є рушієм цих змін: пропонують ідеї, залучають додаткові ресурси для їх реалізації, мобілізують людей. Так виникають нові молодіжні простори; волонтери долучаються до реконструкції місцевих архітектурних пам’яток; сільські жителі об’єднуються створення сусідської варти. Такі ініціативи переконують у силі локальних перетворень і значущості об’єднань громадян.
Водночас тільки ті громадські об’єднання досягають успіху, які розуміють свою громаду – де і для кого вони працюють, гуртують людей навколо спільних цінностей і цілей, долучаються самі й залучають інших до локальних змін і перетворень.
Що потрібно громадському об’єднанню, аби ефективно працювати в своїй громаді?
- Знати свою громаду, її історію, традиції та особливості розвитку;
- бачити себе в контексті розвитку громади;
- бути обізнаними з рішеннями, які ухвалюють в громаді, з основними документами, що впливають на життя людей та майбутнє території;
- знати про наявні можливості (інструменти) впливу на ухвалення місцевих рішень і вміти їх використовувати;
- бачити і використовувати наявні ресурси для роботи на користь громади (її мешканців/ок);
- прагнути до розбудови партнерств з місцевими стейкхолдерами (зацікавленими сторонами).
- Знати мешканців і мешканок у своїй громаді, їхні потреби та інтереси, мрії та бажання, страхи й упередження (вміти цікавитись ними!);
- відстежувати громадську думку щодо актуальних подій, суспільних процесів;
- працювати з людьми та для людей, бути дружними та відкритими до них;
- вміти правильно визначати свої цільові аудиторії;
- вміти мобілізувати людей, залучати їх до своїх заходів і спільних дій;
- розказувати людям про свої цілі, діяльність, результати роботи, популяризувати свої цінності.
- Орієнтуватися на творення змін, досягнення сталих результатів, привнесення нової якості в громаду;
- об’єднувати людей навколо спільних цінностей, бути командою однодумців;
- мати власні стратегічні цілі та пріоритети діяльності, що відповідають цілям розвитку громади та потребам її мешканців/ок;
- шукати нові форми роботи, впроваджує інновації;
- вміти оцінювати власну спроможність і прагнути постійного організаційного розвитку, навчання, посилення внутрішнього потенціалу;
- вірити у те, що робите, і робити те, у що вірите.
Підготовлено за матеріалами для учасників/ць проєкту «Зміцнення демократичного врядування», що реалізується ГО «СТЕП» за підтримки National Endowment for Democracy.