Триває проєкт «Зміцнення демократичного врядування. Стратегії для людей», в межах якого ГО «СТЕП» допоможе громадам Східної України запровадити систему партисипативного моніторингу виконання стратегій розвитку.
Коротко про дослідження
Впродовж травня представники/ці органів місцевого самоврядування партнерських громад мали змогу дослідити рівень публічності, прозорості та інклюзивності реалізації стратегій розвитку. Для цього ми запропонували їм оцінити досвід громади за п’ятьма блоками критеріїв (від 0 до 4, де 4 – найвищий бал, коли описана ситуація повністю відповідає фактичному стану речей, що може бути підтверджено документами або публікаціями). Максимальна оцінка за кожним блоком – 20 балів.
Мета самооцінювання – отримати інформацію про рівень прозорості процесів розроблення, впровадження і моніторингу стратегій, а також про форми залучення громадян до ухвалення рішень. Його результати та додаткові документи, надані представниками/цями громад або розміщені в відкритих джерелах, були опрацьовані командою проєкту та використані для формування рекомендацій.
У цій та наступній публікаціях ми поділимось деякими висновками з нашого дослідження, а також прикладами й практиками з досвіду громад-партнерів. Отже, як розробляються і виконуються місцеві стратегії, і чи є в них місце для людей?
Критерій 1. Залучення до роботи над стратегією
Перший критерій, за яким ми пропонували оцінити досвід громади, – залучення громадськості на етапі розроблення стратегії.
- Наскільки публічним і відкритим був процес стратегічного планування? Як проходили засідання робочої групи?
- Як були виявлені та враховані потреби мешканців/ок при підготовці стратегії?
- Чи мали мешканці/ки різних населених пунктів у складі громади долучитись до планування та пріоритезації цілей, завдань, заходів стратегії?
- Як проводилось публічне обговорення стратегії?
Одразу зазначимо, що молоді українські громади мають більший досвід саме в залученні мешканців/ок на етапі підготовки стратегії. Це обумовлене методологією стратегічного планування, що зазвичай передбачає різні форми участі громадськості (опитування, фокус-групи, громадські консультації, збір ідей проєктів тощо), а також консультативною допомогою, яка надається громадам з боку програм міжнародної технічної допомоги. Залучені екперт/ки не лише допомагають забезпечити партисипацію, але й контролюють належне виконання цієї умови співпраці.
В результаті, за критерієм залучення всі громади, що проходили самооцінювання, мають найвищі показники. Середня самооцінка – 15 балів.
Форми залучення громадян на цьому етапі типові, залежно від методології стратегічного планування. Серед наших партнерів були дві великі групи громад:
- які отримували консультаційну допомогу регіональних підрозділів Центру розвитку місцевого самоврядування (методологія, запропонована Програмою для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку «U-LEAD з Європою»);
- які працювали з експерт/ками Фонду розвитку місцевої демократії (партисипативна модель стратегічного планування FRDL, Програма DOBRE).
Загалом ці дві методології мають дуже незначні відмінності в підході до організації процесу розроблення стратегії та залучення громадськості.
Практики та проблеми залучення
Типові практики залучення мешканців/ок громад на етапі розроблення стратегій:
- оприлюднення оголошень про початок формування робочої групи та запрошення увійти до її складу;
- створення сторінок (груп) у фейсбуці «Розробка стратегії NN громади»;
- проведення конкурсу дитячих малюнків на тему бачення майбутнього громади;
- фокус-групи за участі представників/ць освіти, культури, спорту, бізнесу;
- збір ідей проєктів до стратегії та їх публічна презентація;
- подання пропозицій до стратегії через старост, які входять до складу робочої групи;
- громадські обговорення проєкту стратегії (громадські слухання);
- публічне обговорення проєкту стратегії шляхом розширеного засідання представників апарату, активістів, депутатів, працівників закладів і установ громади.
Водночас під час опрацювання результатів самооцінювання та аналізу вебсайтів громад ми виявили деякі типові проблеми:
- частини документів, що стосуються процесу розроблення стратегій, немає в публічному доступі;
- відсутні публікації про різні етапи роботи над стратегією і залучення громадськості;
- відсутня інформація про конкретні пропозиції, подані громадськістю, та їх врахування в проєкті стратегії;
- відсутність зворотного зв’язку після проведених опитувань (мешканці лишаються непоінформованими про узагальнені результати);
- формальний підхід до публікації оголошень, опитувальників, запрошень до співпраці (опубліковане – ще не значить прочитане);
- при поширенні оголошень чи запрошень на офіційній фейсбук-сторінці громади такі дописи збирають дуже мало реакцій, тож реальне охоплення та ефективність такого інформування залишаються сумнівними;
- документи та важлива інформація про стратегію не зберігаються при перенесенні сайту громади на іншу вебплатформу;
- добрі практики всередині самої громади не завжди передаються наступникам при зміні керівників або фахівців, які відповідають за впровадження стратегії.
Досвід
У Покровській селищній ТГ на етапі підготовки стратегії відбулась серія зустрічей та розмов з керівниками і працівниками різних закладів, установ, підприємств громади – загалом 24 заходи. Ця діяльність дозволила робочій групі й залученим експертам детально дізнатись про проблеми і потреби кожної галузі. Крім того, під час обговорення стратегії відбулись громадські консультації в 4 різних населених пунктах громади – смт Покровське та селах Андріївка, Коломійці, Новоолександрівка.
До речі, мешканці/ки Покровської громади мають змогу долучатись до впровадження й актуалізації стратегії через подання пропозицій до плану дій.
До розроблення стратегії Роганської селищної ТГ були активно залучені студент/ки Харківського національного аграрного університету, що розташований на території громади. Відповідно, тут найбільша частка залученої молоді в порівнянні з іншими громадами, чиї стратегії ми розглядали.
Розівська селищна ТГ взялась за розробку стратегії на початку 2020 року, встигла провести перше засідання робочої групи в лютому – і розпочалась пандемія. Подальші зустрічі робочої групи відбувались онлайн, як і громадське обговорення проєкту стратегії: мешканці/ки могли подати свої пропозиції у письмовому вигляді в селищну раду або надіслати на електронну адресу. Оголошення про це розмістили на сайті та фейсбук-сторінці громади. Втім, попри те, що пропозиції приймались впродовж цілого місяця, жодних доповнень чи змін до проєкту від громадськості не надійшло.
Проєкт «Зміцнення демократичного врядування» реалізується ГО «Стратегії і технології ефективного партнерства» (ГО «СТЕП») за підтримки National Endowment for Democracy.
