Продовжуємо огляд прикладів і форм співпраці між громадським сектором та органами місцевого самоврядування під час повномасштабної російсько-української війни.
В цій публікації представлена узагальнена інформація, що була зібрана в ході онлайн-опитування представників/ць ОМС (лютий-березень 2023 року) та доповнена прикладами за підсумками моніторингу вебресурсів громад.
Читати попередню публікацію: Від спільних заходів до грантових проєктів — win-win стратегії співпраці в громадах.
Системна міжсекторна співпраця сприяє розвитку громади. Локальні ОГС дедалі більше долучаються до трансформаційних процесів у містах і селах. Хоча вирішення гуманітарних питань та допомога фронту є безумовним пріоритетом діяльності “малих спільнот” у воєнний час, громадські об’єднання продовжують брати участь у процесах ухвалення рішень і творення змін у своїх громадах. І не лише в межах окремих проєктів.
Благоустрій населених пунктів
Громадські організації та волонтер/ки традиційно є головною рушійною силою локальних толок та інших акцій з благоустрою. При цьому такі заходи відбуваються як за ініціативи місцевої влади, так і самих ОГС.
У Калуші нові мешканці й мешканки з числа ВПО об’єдналися з активіст/ками ГО “Чисті серця Калуша” та реалізували низку акцій, спрямованих на благоустрій міста.
У Бучацькій громаді відбулась толока в міському парку, яку підтримали низка громадських організацій, комунальних підприємств і міська рада. Організатори запевняють, що це не одноразова подія, адже про відновлення парку бучаччани мріють вже давно.
Створення громадських просторів
Добра практика в громадах — коли “місця для людей” створюються разом із людьми. Дитячі та спортивні майданчики, молодіжні центри, громадські хаби, облаштовані площадки для заходів просто неба сприяють не лише забезпечують можливості змістовного дозвілля людей, а й сприяють появі нових спільнот. Часто ці спільноти формуються вже на етапі створення громадських просторів — з активістів/ок і небайдужих мешканців/ок.
Саме публічні простори є чи не найпопулярнішою темою проєктів активних громадян у тих громадах, де діють програми бюджету участі. Це саме стосується і конкурсних проєктів локальних організацій загалом. Втім, і поза грантовими історіями є цікаві приклади створення нових громадських просторів — з ініціативи ОГС та за підтримки місцевої влади.
ГО “Креативний хаб Бережани” ініціювали відновлення дитячого майданчика. Ідея виникла в активістів організації, які переїхали на Тернопільщину зі сходу. Вони самостійно розробили ескіз і запропонували його на розгляд міській владі й громадськості. Проєкт успішно пройшов громадське обговорення та офіційні погодження, і вже невдовзі волонтери за підтримки Бережанської міської ради розпочали роботу.
Екологічні ініціативи
Турбота про довкілля громади — ще одна сфера, де перетинаються інтереси місцевої влади та активістів/ок. Спільна робота для вирішення екологічних проблем без перебільшення є важливою для майбутнього громади. Тож екопросвітництво, формування свідомого ставлення до навколишнього світу, особливо серед дітей та молоді, практичні заходи зі зменшення забруднення залишаються у фокусі локальних ОГС.
У Бориславі ГО “Еко-Культура” проводить просвітницькі заходи для населення та займається збором відпрацьованих батарейок у закладах громади. Натомість Бориславська міська рада організовує вивезення зібраних батарейок на утилізацію в місто Львів.
А бучацька ГО “ProLife Ukraine” ініціювала висадження лісу в селі Озеряни в своїй громаді. Організатори акції поставили за мету висадити 35 тисяч дерев за день! Ідею підтримала Бучацька міська рада, КНП “Бучацькі ліси”, інші громадські організації, гуманітарна програма CORE та навіть місцеві ДСНС-ники. Так екологічна акція перетворилась на справжній фестиваль з низкою просвітницьких заходів і розважальних для дорослих і дітей.
Розробка місцевих політик
Мабуть, фундаментальний напрям спільної роботи ОГС і місцевої влади, оскільки він здатний закласти основу для нових проєктів співпраці. Багато українських громад вже мали досвід залучення громадян до розробки стратегій розвитку. Деякі органи місцевого самоврядування йдуть далі — і залучають громадські організації та активних мешканців/ок до планування місцевих цільових програм.
У Торчинській громаді триває спільна робота селищної ради та активної молоді над місцевою Програмою розвитку молодіжної політики. Співпраця розпочалась в рамках проєкту “Хочеш бути почутим — дій” Волинського Інституту Права. Документ ось-ось подадуть на офіційне затвердження. Раніше місцева ГО “МолоДіжка” разом з селищною радою підготували проєкт створення молодіжного простору й отримали грант на його реалізацію.
А от в Горохівській громаді спільно з громадськими організаціями та вимушеними переселенцями розробили Дорожню карту рішень щодо інтеграції ВПО. Документ офіційно затверджений розпорядженням голови.
Консультативно-дорадчі органи
Попри виклики воєнного часу громади заходу України впроваджують нові інструменти участі.
Так, завдяки співпраці органів місцевого самоврядування й активних громадських організацій у лютому 2023 року створено Громадську раду при Рожищенській міській раді. До її складу увійшли представники/ці громадських, волонтерських, спортивних, фермерських, а також релігійних організацій.
А в Калуській громаді нещодавно сформовано Молодіжну раду. Новий консультативно-дорадчий орган об’єднав 35 представників/ць активної молоді віком від 14 до 35 років. Перше засідання Молодіжної ради відбулось 20 квітня в концертному залі Калуша.
Підготовлено в рамках проєкту “Сила малих спільнот”, що виконується ГО “Стратегії і технології ефективного партнерства” (ГО “СТЕП”) за підтримки National Endowment for Democracy.
Фото обкладинки: Lara Jameson, pexels.com.