Успішна й спроможна громада — це завжди згуртована громада. Саме соціальна згуртованість визначає здатність людей і спільнот до існування на основі довіри, взаємоповаги та узгоджених цінностей. Як зберегти та зміцнити згуртованість громади під час війни? Пропонуємо головні тези вебінару на цю важливу тему.
Вебінар є частиною листопадового онлайн-інтенсиву «Сила малих спільнот» для громадських організацій та ініціативних груп, які прагнуть зростати і втілювати успішні проєкти. Навчальна програма реалізується ГО «СТЕП» спільно з експертною командою ВГО «Інститут Республіка».
Тренер: Віталій Гліжинський
Фасилітатор, керівник проєктів ВГО «Інститут Республіка» та координатор діяльності всеукраїнської мережі.
План і зміст вебінару
- Що таке соціальна згуртованість і чому вона важлива для громад.
- Проєкти соціальної згуртованості громад.
- Виклики на шляху до побудови соціальної згуртованості та як їх подолати.
- Можливості для формування та зміцнення соціальної згуртованості.
Анонс вебінару: на сторінці СТЕП за цим посиланням.
Соціальна згуртованість є або може стати основою для належного рівня в громаді, її розвитку та процвітання.
Що таке соціальна згуртованість
Єдиної чіткої дефініції немає. Можемо визначити соціальну згуртованість як здатність суспільства співіснувати, зберігаючи довіру, взаємоповагу та спільні цінності, та підтримувати свою спроможність, здатність досягати певних спільних цілей.
Соціальна згуртованість проявляється через певні процеси, зокрема коли всі мешканці громади, певної території чи цілої країни відчувають себе частиною спільноти, громади, країни: мають рівні можливості, рівний доступ до ресурсів, активно долучаються до суспільного життя громади і країни.
Складові соціальної згуртованості
- Спільні цілі: Люди розуміють і поділяють цінності, що об’єднують громаду.
- Довіра: Важлива як між сусідами, так і до інституцій.
- Відчуття безпеки: Створюється саме завдяки довірі та взаємодопомозі.
- Взаємоповага: Прийняття різноманітності — етнічної, релігійної, соціальної чи політичної, розуміння відмінностей у вирішенні певних питань.
- Підтримка й співпраця: Активна участь у вирішенні спільних проблем.
- Інклюзивність: Залучення всіх членів громади, включаючи вразливі групи, людей з інвалідністю, ВПО тощо.
- Спільна ідентичність: Відчуття відповідальності за свою громаду, розуміння себе як господарів на власній землі.
Згуртованість говорить про те, що всі члени громади мають бути згуртовані. Тому потрібно залучати всіх, не обділяючи увагою вразливі й незахищені групи.
Вплив соціальної згуртованості на громаду:
- Високий рівень соціальної згуртованості може свідчити про високий рівень довіри до керівництва громади. Хоча іноді навпаки: соціальна згуртованість зміцнюється саме тому, люди не довіряють чинній владі та об’єднуються для спільного вирішення проблем.
- Згуртована громада здатна швидко й ефективно вирішувати локальні проблеми. Наприклад, люди активніше беруть участь у толоках або інших ініціативах.
- Соціальна згуртованість впливає на якість управлінських рішень. Довіра до влади, зворотний зв’язок і громадський контроль дозволяють якісніше вирішувати проблеми.
- Зменшення корупції. Люди, які активно співпрацюють, контролюють владу та запобігають зловживанням.
Що впливає на соціальну згуртованість
- Спільні інтереси та активності. Наприклад, спільна участь у прибиранні території стимулює почуття відповідальності й бажання зберігати чистоту, а також заохочує до активної участі в житті громади.
- Спільний досвід і активність. Спільний досвід і досягнення мотивують до подальшої участі, тому що мешканці бачать результат своїх зусиль.
- Роль лідерів і влади. Залучення місцевої влади до підтримки громадської активності важливе для створення атмосфери співпраці та взаєморозуміння.
- Згуртованість проти негативних явищ. Часто згуртованість громади формується навколо спільної боротьби проти негативних явищ. Це може бути погане екологічне середовище, неефективні управлінські рішення чи некоректне використання бюджету. Громада об’єднується, щоб протистояти несправедливості або невдалим рішенням.
- Освіта та культура. Відсутність знань про історичні події, права людини чи важливість інклюзії може призвести до зниження рівня взаємодії між людьми. Освітні заходи, такі як святкування Дня Незалежності або Дня гідності, мають важливе значення для формування колективної свідомості.
- Історії успіху та комунікація. Комунікація історій успіху інших громад може надихнути місцевих жителів на активні дії та створення нових ініціатив.
- Психологічний стан і мотивація. Рівень щастя, задоволення життям та емоційне налаштування на спільну діяльність значно впливають на бажання людей об’єднуватись і вдаватись до спільних дій.
- Інституційна співпраця. Взаємодія між різними організаціями й установами допомагає вирішувати місцеві проблеми та створює можливості для розширення соціальних ініціатив.
- Долучення кожного і кожної в громаді. Необхідно створювати умови для того, щоб пасивні мешканці й мешканки могли долучитися до спільної діяльності, навіть якщо вони не мають великих можливостей для фінансової чи фізичної участі.
Соціальна згуртованість є результатом взаємодії людей, їхніх спільних дій, рішень і цінностей.
Приклади соціальної згуртованості в громадах
Ініціативи соціальної згуртованості здатні набувати різних форматів і втілюватись у різних активностях, але вони завжди мають сприяти взаємодії та взаємопідтримці людей. Один з яскравих прикладів — організація толок, які мають на меті не лише покращення екологічної ситуації, але й об’єднання громадян для спільної мети. Розгянемо й інші приклади.
Волонтерська діяльність та підтримка армії. Наприклад, організація зборів на підтримку армії або допомога постраждалим від війни. Такі дії допомагають не лише конкретним людям, але й зміцнюють моральну підтримку в громаді. Прозорі звіти про витрачені кошти та досягнуті результати також важливі, адже це дозволяютьлюдям відчути причетність.
Опір окупаційній владі. В умовах війни прикладами соціальної згуртованості стали акції цивільного опору проти окупаційної влади. Такі акції вплинули на моральний дух не тільки окремих громад, але й на всю країну, надихаючи інших на спротив та боротьбу.
Ініціативи на рівні конкретних будинків. Соціальна згуртованість може мати дуже локальний характер, наприклад, заходи на рівні конкретного будинку чи двору. Як приклад: сусідський захід «Грильфест», коли після колективного прибирання території мешканці й мешканки збираються на невелике святкування з грилем. Неформальна атмосфера дозволяє познайомитися, обмінятися досвідом і навіть сформувати нові дружні стосунки.
Збір коштів на важливі потреби. Ще один простий прикладом згуртованості — збір коштів на колективні потреби, наприклад, для придбання генераторів для житлових будинків у період війни, щоб забезпечити доступ до електрики, тепла й води в умовах блекаутів. Це новий рівень і нові практики в діяльності ОСББ.
Ініціативи на рівні громад. Іноді мешканці й мешканки об’єднуються для вирішення локальних проблем, наприклад, питання забудови. У Тарасівці, що під Києвом, люди об’єдналися проти небажаних змін у генеральному плані, які могли б призвести до перенавантаження інфраструктури. Місцеві жителі, організувавши масову зустріч, змогли відправити генплан на доопрацювання.
Соціальна згуртованість на рівні країни. Маємо відомі приклади соціальної згуртованості на рівні всієї країни — це обидва Майдани, спротив під час окупації українських міст. Люди, які виходили на площі, демонстрували силу духу і прагнення до змін. Саме вони дали початок великому громадянському руху, що призвів до змін у масштабах країни. Це також яскравий приклад того, як соціальна згуртованість визначає напрямок розвитку нації, сприяє звільненню окупованих територій і стабільності держави.
Активні дії та соціальна згуртованість є ключовими факторами для створення безпечного та справедливого суспільства.
Виклики для соціальної згуртованості
Низький рівень довіри до влади та інституцій. Корупція, непрозорість прийняття рішень, закритість влади підривають основи довіри, що є необхідною умовою для соціальної згуртованості.
Соціальна нерівність. Відсутність рівних можливостей для різних груп населення викликає розчарування й недовіру. Люди, які відчувають, що для них недоступні кращі послуги в освіті чи медицині, втрачають мотивацію до активної участі в громадському житті.
Недоступність для вразливих груп. Без створення спеціальних умов для їхньої участі в подіях громади, є ризик відчуження людей, а значить — і ризик для соціальної згуртованості.
Конфлікти та слабка комунікація. Без належного інформування про важливі рішення чи історії успіху, громадяни не можуть зрозуміти і підтримати важливі ініціативи.
Демографічні виклики. Виїзд молоді з громади свідчить про кризу соціальної згуртованості, коли найактивніші члени не бачать перспектив у своїх містах чи селах. Це підриває стабільність громади, а ресурси, вкладені в освіту молоді, не повертаються у вигляді нових фахівців і фахівчинь.
Можливості для соціальної згуртованості
Покращення комунікації. Регулярні громадські слухання, консультації та інформаційні кампанії дозволяють громадянам бути в курсі процесів, що відбуваються в громаді, а також залучати їх до прийняття рішень.
Освіта і просвіта. Підвищення рівня обізнаності громадян про цінності взаємоповаги, інклюзивності та співпраці може допомогти покращити соціальну згуртованість. Тренінги й інші заходи мають бути орієнтовані на підвищення рівня знань, навичок і культури взаємодії серед громадян.
Залучення мешканців до прийняття рішень. Інструменти участі дають можливість громадянам впливати на важливі місцеві процеси та відчувати себе важливою частиною громади.
Розвиток інклюзивних програм. Програми, спрямовані на захист прав і потреб інклюзивних груп, допомагають залучити більшу кількість громадян до активного життя громади.
Проєкти соціальної відповідальності. Залучення бізнесу до підтримки освітніх, екологічних і соціальних ініціатив дозволяє об’єднувати ресурси громади та бізнесу для досягнення загальних цілей.
Моніторинг та оцінка. Щоб впевнитись у ефективності вжитих заходів, важливо проводити моніторинг і оцінку рівня соціальної згуртованості. Визначення індикаторів згуртованості, таких як рівень довіри до влади або участь громадян у заходах, дозволяє коригувати стратегію й інструменти для досягнення кращих результатів.
Конспект підготовлено за матеріалами вебінару Віталія Гліжинського. Авторки конспекту: Інна Стащук, Ольга Єременко.
Цей онлайн-інтенсив є частиною проєкту «Сила малих спільнот», що реалізується Громадською організацією «Стратегії і технології ефективного партнерства» (ГО «СТЕП») за підтримки National Endowment for Democracy.