Необхідність їздити в інший населений пункт залишається найбільшою перепоною для сільських жителів, які намагаються вирішити свої правові проблеми.
Такими є результати дослідження, що проводилось на території Новоолександрівської, Мирівської та Могилівської громад – учасниць проєкту «Впровадження системи безоплатної правової допомоги та захист соціальних прав жінок у сільських громадах Східної України», що реалізується ГО «СТЕП» протягом 2021 року.
Типові перепони у вирішенні правових проблем
Хоч дослідження не є репрезентативним та відображає точку зору виключно тих людей, які взяли участь в опитуванні, воно дозволяє говорити про деякі спільні тенденції й виклики для сільських громад.
У всіх трьох громадах опитані мешканці та мешканки назвали необхідність їздити в інший населений пункт найпоширенішим бар’єром до вирішення правових проблем. Другою найбільш популярною відповіддю є значні витрати часу на вирішення проблеми – це відзначили респонденти й респондентки в Новоолександрівській і Могилівській громадах.
Потреба їздити в інше місто/село та часозатратність взаємозумовлені, разом мають негативний синергійний ефект. Адже зазвичай саме складність і затягнутість процедур, пов’язаних з вирішенням правових проблем, змушують людей декілька разів їздити в інший населений пункт. Крім того, час, витрачений на дорогу при відсутності зручного транспортного сполучення в сільській місцевості, непропорційно збільшує загальний час, що потрібно витратити на вирішення наявної правової проблеми.
Наступні найбільш поширені бар’єри, вплив яких відзначають жителі сільських громад, – це значні фінансові витрати, пов’язані з вирішенням проблеми, та брак інформації й фахової поради щодо того, як діяти. Негативний вплив цих факторів посилює й те, що люди доволі часто говорили про неотримання потрібної допомоги при звернені до відповідних осіб чи організацій.
Більше на цю тему: Доступ громадян до правової допомоги залишається нерівним у сільських громадах.
Яка ціна нероблення?
Негативним наслідком цих перепон є те, що більшість мешканців/ок взагалі не намагаються вирішувати свої правові проблеми. А ті, хто попри наявні труднощі докладають зусилля та намагаються діяти, найчастіше повідомляють, що не змогли вирішити свою проблему.
Зокрема, в Новоолександрівській громаді питома більшість опитаних: не можуть ствердно сказати, чи на сьогодні їхня правова проблема вирішилася, або ж зазначають про відстутність змін у ситуації. Незначна частка громадян зазначають, що їхня правова проблема вирішилася частково, і майже відсутні люди, які говорять про повне вирішення проблеми.
У Могилівській громаді доволі значна частка людей вказує, що їхня правова проблема вирішилася частково або ж самостійно. Також у порівнянні з іншими громадами тут доволі висока частка людей, які зазначають, що проблему вирішено повністю за результатами звернення за допомогою.
Натомість у Мирівській громаді більшість із тих респондентів/ок, хто повідомили про стан вирішення своєї правової проблеми, зазначили, що все залишилося як було.
Чим зарадити в цій ситуації?
У невеликих громадах, які не мають на своїй території діючих центрів безоплатної вторинної правової допомоги, особливу увагу варто приділяти доступності мешканців і мешканок до правової інформації та правових консультацій.
Для цього можна використовувати такі інструменти:
- стаціонарні та виїзні консультаційні пункти юристів;
- гаряча лінія з правових питань з використанням популярних каналів комунікацій (телефон, Telegram, Viber, Facebook Messenger, електронна пошта).
При застосуванні дистанційних інструментів надання правових послуг слід дотримуватися належних практик, особливо при роботі з персональними даними. Приклад рекомендацій щодо таких належних практик – в цьому посібнику.
Для посилення можливостей захисту прав людей у сфері освіти, охорони здоров’я та соціальної політики варто додатково впровадити системи правової підтримки безпосередньо в освітніх, медичних і соціальних установах. Така правова підтримка може забезпечуватися, в тому числі, самими надавачами послуг. Це можуть бути місцеві комунальні установи та заклади, зокрема з надання соціальних, медичних послуг, ЦНАПи, різні комунальні служби.
Де дізнатись більше?
Правопросвіта як елемент місцевої інфраструктури вирішення правових проблем
Інструменти правової допомоги на рівні громади
Практики інклюзивного врядування та адвокації
***
Публікація підготовлена за матеріалами Дорожньої карти з впровадження безоплатної первинної правової допомоги у сільській місцевості, що розроблена громадською організацією «СТЕП» разом з експертами та експертками Мережі правового розвитку за підтримки Федерального МЗС Німеччини (представленого Генеральним консульством Німеччини у Донецьку). Посібник розміщено у вільному доступі на цьому сайті.
Для оформлення обкладинки та в тексті використані фотографії, зроблені під час навчальних заходів проєкту «Впровадження системи безоплатної правової допомоги та захист соціальних прав жінок у сільських громадах Східної України».