Як громадам вдається планувати свій розвиток?

Спойлер: непросто, але все-таки вдається. Ми продовжуємо цикл публікацій за підсумками самооцінювання громад, виконаного в рамках проєкту «Зміцнення демократичного врядування: Стратегії для людей». Цього разу – більше про проведене дослідження.

Чому «стратегія для людей», а не для території чи органу місцевого самоврядування?

Безумовно, стратегія розробляється для конкретної територіальної громади, а за її впровадження відповідає орган місцевого самоврядування. ОМС розробляє детальний план її реалізації, враховує стратегію при формуванні бюджету, узгоджує з нею інші місцеві документи та шукає додаткові джерела коштів для виконання проєктів розвитку.

Але в фокусі уваги стратегії громади завжди – люди. Які проживають на цій території і в тій чи іншій мірі планують тут своє майбутнє. Це реальні люди, що мають потреби, бажання, упередження, сумніви й страхи.

Велика мета стратегії розвитку громади – гарантувати це майбутнє, допомогти людям побачити перспективу для себе та своєї сім’ї.

Велике завдання органів місцевого самоврядування – залучити людей до спільного планування такого майбутнього і спільного виконання стратегії. Адже без реальної участі людей на кожному етапі впровадження стратегії досягти бажаних результатів складно або й взагалі неможливо.

Майбутнє творять разом із людьми.

Тож як зрозуміти, що стратегія справді створена для людей?

Є п’ять критеріїв, за якими доцільно оцінити стратегію розвитку – наскільки вона є відкритою, доступною, зрозумілою та актуальною для людей.

#1. Залучення – чи враховує стратегія реальні потреби мешканців і мешканок громади, чи представники/ці різних груп населення брали участь на етапі стратегічного планування. 

#2. Інформування – чи знають люди про стратегію громади, чи отримали інформацію про стратегічні проєкти, чи бачать перспективи розвитку для свого населеного пункту.

#3. Впровадження – чи справді стратегія працює, а її виконання приносить користь людям, чи відбуваються заплановані зміни.

#4. Моніторинг – наскільки орган місцевого самоврядування відстежує динаміку виконання завдань стратегії, чи аналізує успіхи та перешкоди (разом із громадськістю!), чи вживає заходи для покращення роботи.

#5. Звітування – чи отримують мешканці інформацію про поточний стан реалізації стратегії, виконані проєкти, досягнуті показники розвитку.

Обговорення результатів самооцінювання в Чернігівській ТГ Запорізької області

Як це все відбувається на практиці?

Ми запропонували 11 громадам, які беруть участь у проєкті «Зміцнення демократичного врядування», оцінити їхній досвід стратегічного планування та управління стратегією. Для цього ми підготували форму самооцінювання з п’ятьма блоками питань, що стосуються залучення, інформування, впровадження, моніторингу та звітування в громаді. Максимальна оцінка за кожним блоком становила 20 балів.

 В оцінюванні взяли участь громади з чотирьох областей – переважно малі та середні ТГ, з населенням від  5 до 25 тисяч мешканців. Деякі з них вже мають солідний досвід роботи з міжнародними організаціями та експертами. І всі без винятку, звісно ж, прагнуть розвитку та кращого життя для своїх мешканців/ок.

 Оскільки метою дослідження в жодному разі було не порівняти громади між собою, ми не наводимо результати самооцінювання відносно конкретних громад.

Натомість у публікаціях ми звертаємо увагу на типові труднощі, з якими зустрічаються органи місцевого самоврядування при роботі зі стратегіями, та цікаві місцеві рішення, що допомагають громадам досягати успіху.

Інформування про стратегію громади на фейсбук-сторінці ГО «Платформа розвитку»

Деякі загальні спостереження

  1. Середній результат самооцінювання – 46 балів. Лише 4 громади з 11 оцінили свій досвід вище за цей показник. Ці громади мають досвід системної роботи з міжнародними донорами та експертами. 
  2. Найбільший досвід громади мають у залученні громадськості на етапі стратегічного планування. Середній показник за цим критерієм – 15 балів.
  3. Значно менше підтверджених практик моніторингу та звітування про результати стратегії. Середній показник – 7,5 і 5 балів відповідно.
  4. У більшості громад немає окремого органу з управління впровадженням стратегії, хоч це і передбачено самим документом.
  5. Поширеною практикою є «інтуїтивне» управління стратегією: пріоритети розвитку, цілі стратегії загалом враховуються при формуванні бюджету, плануванні річних програм, розробці інших документів, проте чіткого посилання на стратегію немає.
  6. На етапі планування стратегії недостатньо уваги приділяється розробці системи моніторингу та оцінювання (індикатори, моніторинговий орган, процедури), а в подальшому ця частина не допрацьовується.
  7. Звітування про зміни в громаді переважно відбувається в формі публічного звіту голови, без згадування стратегії розвитку.
  8. Органи місцевого самоврядування прагнуть бути більш відкритими та прозоро комунікувати з громадськістю. Часто – попри скепсис і недовіру громадськості.
  9. За минулі роки громади напрацювали багато цікавих рішень, що стосуються залучення та інформування мешканців. Це відеозвіти, трансляції публічних звітів голови, зустрічі з розвитку громади, активна комунікація в фейсбуці.
  10. При цьому інформування про стратегію відбувається переважно на етапі її підготовки, але не в процесі впровадження.

Детальніше про практики та виклики залучення
Детальніше про практики та виклики інформування

Проєкт «Зміцнення демократичного врядування» реалізується ГО «Стратегії і технології ефективного партнерства» (ГО «СТЕП») за підтримки National Endowment for Democracy.

Громади-учасниці проєкту: Берестівська сільська ТГ, Оріхівська міська ТГ, Розівська та Чернігівська селищні ТГ  Запорізької області; Апостолівська міська ТГ, Васильківська та Покровська селищні ТГ, Новопокровська сільська ТГ Дніпропетровської області; Миколаївська міська ТГ Донецької області; Нововодолазька та Роганська селищні ТГ Харківської області.