Спойлер: непросто, але все-таки вдається. Ми продовжуємо цикл публікацій за підсумками самооцінювання громад, виконаного в рамках проєкту «Зміцнення демократичного врядування: Стратегії для людей». Цього разу – більше про проведене дослідження.
Чому «стратегія для людей», а не для території чи органу місцевого самоврядування?
Безумовно, стратегія розробляється для конкретної територіальної громади, а за її впровадження відповідає орган місцевого самоврядування. ОМС розробляє детальний план її реалізації, враховує стратегію при формуванні бюджету, узгоджує з нею інші місцеві документи та шукає додаткові джерела коштів для виконання проєктів розвитку.
Але в фокусі уваги стратегії громади завжди – люди. Які проживають на цій території і в тій чи іншій мірі планують тут своє майбутнє. Це реальні люди, що мають потреби, бажання, упередження, сумніви й страхи.
Велика мета стратегії розвитку громади – гарантувати це майбутнє, допомогти людям побачити перспективу для себе та своєї сім’ї.
Велике завдання органів місцевого самоврядування – залучити людей до спільного планування такого майбутнього і спільного виконання стратегії. Адже без реальної участі людей на кожному етапі впровадження стратегії досягти бажаних результатів складно або й взагалі неможливо.
Майбутнє творять разом із людьми.
Тож як зрозуміти, що стратегія справді створена для людей?
Є п’ять критеріїв, за якими доцільно оцінити стратегію розвитку – наскільки вона є відкритою, доступною, зрозумілою та актуальною для людей.
#1. Залучення – чи враховує стратегія реальні потреби мешканців і мешканок громади, чи представники/ці різних груп населення брали участь на етапі стратегічного планування.
#2. Інформування – чи знають люди про стратегію громади, чи отримали інформацію про стратегічні проєкти, чи бачать перспективи розвитку для свого населеного пункту.
#3. Впровадження – чи справді стратегія працює, а її виконання приносить користь людям, чи відбуваються заплановані зміни.
#4. Моніторинг – наскільки орган місцевого самоврядування відстежує динаміку виконання завдань стратегії, чи аналізує успіхи та перешкоди (разом із громадськістю!), чи вживає заходи для покращення роботи.
#5. Звітування – чи отримують мешканці інформацію про поточний стан реалізації стратегії, виконані проєкти, досягнуті показники розвитку.
Як це все відбувається на практиці?
Ми запропонували 11 громадам, які беруть участь у проєкті «Зміцнення демократичного врядування», оцінити їхній досвід стратегічного планування та управління стратегією. Для цього ми підготували форму самооцінювання з п’ятьма блоками питань, що стосуються залучення, інформування, впровадження, моніторингу та звітування в громаді. Максимальна оцінка за кожним блоком становила 20 балів.
В оцінюванні взяли участь громади з чотирьох областей – переважно малі та середні ТГ, з населенням від 5 до 25 тисяч мешканців. Деякі з них вже мають солідний досвід роботи з міжнародними організаціями та експертами. І всі без винятку, звісно ж, прагнуть розвитку та кращого життя для своїх мешканців/ок.
Оскільки метою дослідження в жодному разі було не порівняти громади між собою, ми не наводимо результати самооцінювання відносно конкретних громад.
Натомість у публікаціях ми звертаємо увагу на типові труднощі, з якими зустрічаються органи місцевого самоврядування при роботі зі стратегіями, та цікаві місцеві рішення, що допомагають громадам досягати успіху.
Деякі загальні спостереження
- Середній результат самооцінювання – 46 балів. Лише 4 громади з 11 оцінили свій досвід вище за цей показник. Ці громади мають досвід системної роботи з міжнародними донорами та експертами.
- Найбільший досвід громади мають у залученні громадськості на етапі стратегічного планування. Середній показник за цим критерієм – 15 балів.
- Значно менше підтверджених практик моніторингу та звітування про результати стратегії. Середній показник – 7,5 і 5 балів відповідно.
- У більшості громад немає окремого органу з управління впровадженням стратегії, хоч це і передбачено самим документом.
- Поширеною практикою є «інтуїтивне» управління стратегією: пріоритети розвитку, цілі стратегії загалом враховуються при формуванні бюджету, плануванні річних програм, розробці інших документів, проте чіткого посилання на стратегію немає.
- На етапі планування стратегії недостатньо уваги приділяється розробці системи моніторингу та оцінювання (індикатори, моніторинговий орган, процедури), а в подальшому ця частина не допрацьовується.
- Звітування про зміни в громаді переважно відбувається в формі публічного звіту голови, без згадування стратегії розвитку.
- Органи місцевого самоврядування прагнуть бути більш відкритими та прозоро комунікувати з громадськістю. Часто – попри скепсис і недовіру громадськості.
- За минулі роки громади напрацювали багато цікавих рішень, що стосуються залучення та інформування мешканців. Це відеозвіти, трансляції публічних звітів голови, зустрічі з розвитку громади, активна комунікація в фейсбуці.
- При цьому інформування про стратегію відбувається переважно на етапі її підготовки, але не в процесі впровадження.
Детальніше про практики та виклики залучення
Детальніше про практики та виклики інформування
Проєкт «Зміцнення демократичного врядування» реалізується ГО «Стратегії і технології ефективного партнерства» (ГО «СТЕП») за підтримки National Endowment for Democracy.
Громади-учасниці проєкту: Берестівська сільська ТГ, Оріхівська міська ТГ, Розівська та Чернігівська селищні ТГ Запорізької області; Апостолівська міська ТГ, Васильківська та Покровська селищні ТГ, Новопокровська сільська ТГ Дніпропетровської області; Миколаївська міська ТГ Донецької області; Нововодолазька та Роганська селищні ТГ Харківської області.
